Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 96

ський народом ) у Річ Посполиту , до ворогів — польських шляхтичів і магнатів ?!
По-різному складалася доля переселенців у межах Лівобережжя , Слобожанщини , Південної України . Важливу інформацію про деяких з них містять зокрема архівні матеріали 1748 р . по Миргородському полку і суміжної з ним території . Так , від місцевого полковника Василя Петровича Капніста ( 1737 — 1750 рр .), батька відомого українського письменника та громадського діяча В . В . Капніста , “ заднепровских мест обиватели ” зазнавали “ крайній обиди и разореніи ”, “ разбойнические нападения ”, “ нещадный бой ”. Повновладний старшина , незважаючи на спеціальні укази царського уряду про дозвіл заселяти незайняті землі , забороняв це робити на території свого полку , карав неслухняних . Нерідко грабував чи нищив господарства “ жидов ” та колишніх жителів “ Полской области ”, “ отягощал своими податями ”, розганяв їх , що часто-густо призводило до повернення останніх на старі місця проживання8 . “... Полковник миргородский Капнист , — зазначається далі в документі , — по Заднепром на собственной государевой земли ( підкреслено нами . — О . Г .) умишленно не имея никакого указу ( тобто , без дозволу . — О . Г .) отняв от тамошних жителей многіе пахотніе земле , леса и паселив себе слободи , а именно первая слобода прозываемая Свинарня , другая Чернечая Гребля , третая Начутце . И до той слободи Свинарне сверх поселенія того рабочего поля верст на двадцать , до другой слободи ... и до третой ... поля рабочего и сенокосов верст на двадцать , да пасел ” три хутори на берегах річок Інгульці , Макрихи та Ухівки , “ отобрав все поля ” 9 . Крім того , він же посилав своїх слуг на правий берег Дніпра з наказом грабувати тамошніх мешканців . А в с . Петровський Острів призначив отаманом Василя Кривця , який також “ козакам і обивателям чинил бои , грабителства и разоренія ”, через що ті “ розошлись в Полшу безвестно ” . Через утиски місцевої старшини лише в 20-х — 40-х роках XVIII ст . з окремих сотень Миргородського полку повтікало понад 200 чоловік “ з месних людей ” 11 .
Схожі явища спостерігалися і в інших лівобережних полках . Так , Полкова переяславська канцелярія 18 верес-
95