Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 93
Розділ 5
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ
В КІНЦІ X V II- XVIII СТ.
Процес формування національної території українців,
як про те переконливо свідчать документальні матеріали,
найбільш активно проходив приблизно з кінця XVII ст. по
кінець XVIII ст. і в основному (хоча, зрозуміло, не оста-
точйо) завершився з початком XIX ст. Тобто у часі він фак
тично повністю збігся з поступовим утвердженням деспо
тичної абсолютистської монархії в Російській державі й
ліквідацією царатом усіх ознак своєрідної української дер
жавності. І все ж, незважаючи на ці обставини, саме тоді
продовжувало спостерігатися географічне поширення назви
“Україна” на всі землі, заселені власне українською спіль
ністю. Термін “український” (у розумінні національної при
належності) дедалі частіше почав зустрічатися у тогочас
них джерелах. Вислови “нація”, “національний” стали
більш вживаними як у розмові, так і в писемних докумен
тах (особливо це характерно для другої половини XVIII ст.).
Безпосередньо корінні жителі класифікуються як “нація
русинів”, “малоросійська” чи “українська нація” і т.ін.1
Складність політичного становища й розчленованість
українських земель обумовлювали специфіку етнічного
самоусвідомлення окремих представників автохтонного
населення. Так, з “Прошенія” “полской природа малоро-
сьсіянина”, жителя м. Харкова Севастіяна Даниловича
Колосова* на ім’я Катерини II від 2 жовтня 1780 р. дізна
ємося, що його дід Осип Колосов — “уроженець” м.Ни-
жибожа (Межибожа) був “полской природы (нации)”” .
Можливо, спочатку прізвище мало дещо інше написання, наприклад,
Колос чи Колосенко. Проте пізніше, під впливом ряду обставин, воно
могло трансформуватися (русифікуватись).
Із змісту документа цілком очевидне його українське походження.
92