Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII

зради цареві тими військовими (особливо тоді, коли поляки поширювали чутки про можливу передачу Києва королю Речі Посполитої)11. У 60-х роках поряд з киянами проживали вихідці з Білорусії й Молдови, але найбільше з навколишніх міст і сіл Білгородки, Димера, Мотовилівки, Борисполя, Ко- ростишева, Яблунівки, Макарова, Переяслава, а також віддалених — Глухова, Козельця, Любора, Новгорода- Сіверського, Новограда-Волинського та ін12. Аналіз джерел другої половини XVII ст. дає підстави для твердження: відразу після Переяславської ради переселен цями найактивніше освоювалися райони Ніжинського, Стародубського і Чернігівського полків, а надалі (приб лизно з 60-х років) міграційні рухи поступово поширюва лися й на інші місцевості Лівобережжя та Слобожанщини. Коли ж особливо загострилася політична ситуація в Україні (почастішали напади татарських загонів і польсько- шляхетських військ, сутички між різними старшинськими угрупованнями, посилився антицаристський визвольний рух), то переселення з правого берега Дніпра на лівий активізувалося. На міграцію населення особливо помітно впливали активні воєнні дії. Саме в ході їх спустошувалися великі й малі населені пункти. Наведемо тут коротеньку і досить уривчасту хроніку (на підставі архівних матеріалів) вій ськових подій на українських землях тільки протягом 1661 р.: у січні — 8, 9, 10 і 12 дня. Аж до Охтирки дійшов пол тавський полковник Федір Жученко із загонами козаків і татар; у лютому — березні. “Відписка” до Москви олешнянсь- кого воєводи Федора Небольсіна: татари і “зрадники черкаси” приходять до Олешні щоденно, і бої йдуть безперестанно. На боці “зрадників” брали участь га лицький полковник Булавка з “черкасами кінними й пішими полками”. Зрозуміло, частина місцевих жителів загинула, а частина повтікала. Лист князя Бориса Митецького з Переяслава в Бєлго род до князя Григорія Ромодановського: “Прогив моих отписок от тебя пресылки ничего не бывало, и от нужд, государь, и от голоду мало не половина померла; а хлебных запасех в долг покаместъ ко мне государева денежная казна будет Акиму Сомку с приезду безпрестано говорил, и он с приезду в запасех поманил, а ныне отказал. А что было и собрал, и то поймал к себе, а где государевы люди 84

Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 85