Російської імперії ” 12 . Республікою з “ особливою демократичною системою правління ” назвав Україну другої половини XVII ст . Т . Мацків13 . У загальних рисах , переважно на підставі вітчизняної історіографії , державотворчі процеси на українських землях за феодальної доби розглянуті в фундаментальному двотомнику “ Історія України ” Наталії Полонської-Василенко ( Мюнхен , 1976 . — Т . 2 ). В історіографічній праці Д . Басараба про події в Переяславі 1654 р . ми не знаходимо більш-менш чітких характеристик щодо статусу України того часу . Однак цей автор , на наш погляд , необгрунтовано відносить фактичне “ входження ” Лівобережжя до Російської держави не до другої половини XVII ст ., а до періоду правління Катерини II ( 1762 — 1796 рр .) . Про державотворчу діяльність гетьмана Петра Дорошенка досить грунтовно йдеться в спеціальній монографії Д . Дорошенка . Заслуговує на окрему увагу велике монографічне дослідження Зенона Е . Когута про російський централізм і українську автономію , в якому автор наголосив на зіткненні “ двох антагоністичних політичних систем ” України і Росії , починаючи відразу після Переяславської угоди . Принциповою виглядає , зокрема , така авторська думка : за Б . Хмельницького , після 1648 р ., “ на практиці Козацька держава залишалася функціонувати як фактично незалежна політична одиниця ”, але вона перебувала " під протекторатом ( захистом ) Москви , Швеції й Туреччини ” 1 . Останнім часом за кордоном вийшли з друку кілька студій , де взагалі ставиться під сумнів можливість існування Української держави в XVII ст .
У запропонованій же книзі при розгляді проблеми виникнення та формування державних кордонів та території в Україні проводиться ідея функціонування останніх в тій чи іншій мірі , починаючи з 1648 р . аж до правління імператриці Катерини II . Отже , обстоюється думка про існування української державності ( за всієї її обмеженості ) фактично майже півтора століття . __
В зв ’ язку з розглядом цих питань , досить важливим є дослідження аспекту про етнічний склад населення Української держави у той час . Адже він має не тільки суто наукове , а й політичне значення . Його всебічне висвітлення дасть змогу , по-перше , показати справжню , без перебільшень і “ патріотичних натяжок ”, роль українського етносу в створенні власної республіки ( причому слід зазначити , шо кордони останньої не збігалися з масовим
7