тешні фортеці ) й “ нейтралізацію ” фастівського “ бунтівника ”. Приблизно те ж саме передбачала одна з 10 “ Секретных статей ” коронних гетьманів Адама Сенявського та Станіслава Ржевуського до російського монарха25 . Проте здійснити все , що було заплановано , як і попереджав Мазепа , через військові події відразу не вдалося .
Наступного року Август II знову категорично поставив питання перед гетьманом і Петром І про реальну передачу королівській владі Правобережної України . Спеціальним універсалом він призначив для вирішення цієї справи окремих уповноважених — “ комісарів ”, а в разі спротиву передбачав і застосування військової сили . Польський король вимагав від Мазепи — фактично правителя на обох берегах Дніпра — повернення всіх завойованих Палієм міст , у тому числі Фастова , Білої Церкви , Корсуня , Немирова , містечок , сіл і різних маетностей ; а також , щоб усі учасники козацько-селянських рухів переселилися на Лівобережжя . Гетьман , у свою чергу , застерігав царя : поступившись Правобережжям , кордони Речі Посполитої пройдуть надто близько до Запорожжя та Криму , зачеплять територіальні інтереси населення прикордонних полків ( Переяславського , Лубенського і Миргородського ) .
1706 р . остаточно розкрив наміри царського уряду щодо України . Влітку , відзначаючи перебування Петра І у Києві , старшини влаштували на честь високого гостя обід . Під час нього князь Олександр Меншиков , який був напідпитку , у “ довірливій ” формі заговорив з Мазепою про необхідність усунення всіх “ внутрішніх ворогів ”, натякаючи на місцевих державців . Дещо пізніше княгиня Ганна Дольська письмово попередила гетьмана : Меншиков сам хоче стати володарем Гетьманщини . Оцінюючи ситуацію , що склалася , І . Мазепа відверто заявив серед свого оточення : “ Я сам хорошо знаю , что они замышляют надо мной и над всеми вами : хотят меня уконтентовать ’ княжением Римского государства , всю старшину искоренить , городы наши отобрать под свою область , поставив в них своих воевод или губернаторов , а когда бы наши воспротивились , то за Волгу всех их перегнать , а Украину своими людьми осадить ( заселить )... Князь Александр Данилович просил себе у царя княжения Черниговского : через него он стелет себе путь до гетманства ”. І далі гетьман просив : “ Господи ! Освободи мене от их панованя !” 27 .
64
Задовольнити . — О . Г .