Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 6

українських землях”, а Україну називав “аристократич­
ною”, навіть “олігархічною” республікою . Фактично
оминув розгляд цих питань Олександр Касименко, при­
святивши велику за обсягом монографію безпосередньо
російсько-українським зв’язкам на початку Визвольної
війни2. Цікаво відзначити, що обидва ці дослідника приб­
лизно одночасно працювали над схожими проблемами в
Інституті історії АН УРСР, але дотримувалися, як бачимо,
неадекватних поглядів (хоч Федір Шевченко і виступив
відповідальним редактором книги Олександра Касимен-
ка). Про становлення державності в Україні в 1648— 1654
рр. опублікував спеціальну статтю Аркадій Ткач, де зосе­
редив основну увагу лише на деяких найхарактерніших її
ознаках3.
На початку 60-х років Серафим Юшков обгрунтовував
тезу про перетворення України в державу й перебування
її у васальній залежності від царського уряду на підставі
Переяславської угоди та “Березневих статей”. Крім того,
окремі частини країни — Лівобережжя, Слобожанщина,
Запорожжя, на його думку, не являли собою напівсамо-
стійні державні одиниці, які підпорядковувалися цент­
ральному українському правлінню: тобто, Україна уособ­
лювала централізовану державу4. Олена Апанович “пер­
шою козацькою республікою” (отже, державним утворен­
ням — ?!) назвала Запорозьку Січ5. З нею ж зародження
“національної державності” пов’язував Іван Бойко. Він
вважав, що “входження” України до складу Російської
держави започаткувало “новий етап” у розвитку “україн­
ської національної державності”, коли “всі органи влади,
що створились у ході Визвольної війни, залишались і про­
довжували виконувати всі належні їм державні функції —
внутрішні і зовнішні”. Історик був переконаний: “Україн­
ська національна державність у роки Визвольної війни є
незаперечним фактом” .
В 70-х — середині 80-х років у республіці почала прос­
тежуватися тенденція відходу від здобутих вже позицій в
історичній науці. Під значним тиском заідеологізованих
політичних структур все наполегливіше проголошувалася
концепція формування середньовічних не держави, бодай,
державності в Україні, а лише їх “елементів”7. Отже, ті
вчені, які її дотримувалися, хотіли вони чи ні, “пере­
вершили” навіть відому постанову ЦК КПРС — “Тези про
300-річчя возз’єднання України з Росією (1654— 1954 рр.)”,
де прямо зазначалося: в середині XVII ст. на українських
5