Також слід зазначити , що при обранні Ю . Хмельницького на гетьманство під документом підписалися полковники таких полків : Кальницького , Канівського , Корейського , Лубенського , Миргородського , Ніжинського , Переяславського , Прилуцького , Черкаського і Чернігівського . Полковники Білоцерківського , Брацлавського , Київського , Паволоцького , Подільського , Уманського і Чигиринського полків із своїми козаками на той час охороняли польський кордон21 .
У період гетьманування Ю . Хмельницького Українська держава вже не вперше опинилася в скрутному , майже критичному , становищі . Використовуючи на свій лад непевну ситуацію в країні , уряд Олексія Михайловича все менше оглядався на особу гетьмана та його правління , через воєвод втручався у справи місцевої адміністрації , частково розподіляв за власним розсудом земельні багатства України , проводив угодницьку промосковську політику з деякими групами старшини . Це неабияк розпалювало пристрасті , до того ж не тільки серед панівної верхівки , а й серед урядових козаків і поспільства *. Невдалі дії російсько-української армії в період кампанії 1660 р . проти Польщі ще більше ускладнили становище України . Поразка у цій війні знову поставила питання про західний кордон між нею і Річчю Посполитою . Про те , як його бачив Ю . Хмельницький на той час , довідуємося із змісту гетьманських “ прохань ” на ім ’ я царя , складених у Чигирині в травні місяці перед підписанням мирного договору з королівською владою . Зокрема , він зазначав : “... 0 граници Украиной поневаж зменка была , теды и вашему царскому величеству слушне , ведлуг Зборовских статый учиненой , ознайми умыслили , которую небожчик славной памяти пан , родич мой и все войско Вашего Царского Величества Запорозское , с королем польским и его сенаторами постановили . А починается тая Зборовская граница окресленая от реки Горени и от места Острога , теды Острог , Заславль , Гюща граничит от Волыня . Межибож , Венница , Бар , Зенков граничит от Подоля , Студеница , Могилев , Ямполь , Рашков граничит от Волоской земли . А седят менованные городы на Случью , Горынью реками и Бугом , Горень упадает в Припях , а Припях впадет у Днепр , и не займають Каменца
* Під поспільством у тогочасних документах розумілись оподатковані
групи населення , головним чином селяни й міщани .
41