Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 36
Розділ 2
ДЕРЖАВНА ТЕРИТОРІЯ
НАПРИКІНЦІ 50-х— 80-х РОКІВ XVII ст.
Смерть Б. Хмельницького (27 липня 1657 р.) не могла
не позначитися на політичній ситуації в країні. Харак
теризуючи подальший перебіг подій в Українській дер
жаві, польські спостерігачі із задоволенням зазначили:
“Між козаками задніпрянськими і по цій (правій. — О.Г.)
стороні Дніпра велика нелюбов, ворожнеча й розлад...”1.
О.Я. Єфименко так красномовно писала про складні, ча
сом трагічні, суспільні процеси на українських землях
після Б. Хмельницького: “Все ... має вигляд якоїсь безлад
ної й безглуздої гри випадковостей. Не встигне з’явитися
який-небудь факт і виявити свій зміст, як зникає під на
валою інших фактів, що і собі також швидко зникають.
Гетьмани зміняють один одного, партії виникають і
зникають, перехрещуються впливи, походи, битви й
замирення, політичні угоди й компроміси — все миготить
перед нами, як у калейдоскопі. І все це кінець кінцем
гине, несучи з собою в безодню і політичну єдність і
самобутність України”2.
Ще за життя “Великого Богдана”, згідно з його
особистою волею й з метою уникнути внутрішньої бо
ротьби за владу, старшина фактично без виборів обрала на
гетьманський уряд 16-річного Юрія Хмельницького3.
Проте вже через місяць не без умовлення його “другого
батька і дорадника”, генерального писаря І. Виговського,
він 26 серпня на Генеральній раді в Чигирині офіційно
відмовився від влади. Рада, на якій були представлені,
окрім старшин і козаків, міщани та духовенство, призна
чила: тимчасово передати булаву Виговському. Таке рі
шення викликало негативну реакцію в Москві, де чекали
від “малоросіян” особливого “челобишя” — клопотання
на право обрати собі нового гетьмана (хоча це суперечило
пунктам угоди від 1654 р.). Царський уряд повів наполег
ливу дипломатичну боротьбу за свої корисливі інтереси.
Однак з того поки що нічого не вийшло. В жовтні того ж
року Генеральна рада в Корсуні, незважаючи на факт
2і
35