10 “ Вимог Війська Запорозького ” Б . Хмельницький наполягав на тому , щоб “ всякі посади в різних воєводствах — земські , гродські і міські в королівських , світських і духовних містах , починаючи від Києва по Білу Церкву і до татарського кордону , а в Задніпров ’ ї — в воєводстві Чернігівському , його королівська милість повинен віддавати особам не римської , а грецької релігії ...”, тобто — православної24 . Крім того , Зборівська угода давала ряд прав на : утримання своєрідного українського війська — загонів збройних козаків до 40 тис . чоловік на чолі з гетьманом ; призначення м . Чигирин гетьманською резиденцією ; привілейований статус козаків ( насамперед , зрозуміло , старшин ), православних шляхтичів і духовенства ( з власними самоуправлінням і судочинством ). Також заборонялося в автономній області перебування польських збройних сил і функціонування єзуїтських шкіл ( коли вже існували національні місцеві ). Проте Україна й надалі мала залишатися у політичному зв ’ язку з Польщею . Але головне те , що неабияк зріс авторитет самого керманича на українських землях , сформувалось усвідомлення у нього особистої відповідальності за дальшу долю власного народу .
Про те , як склалася територія визволеної частини України на кінець 1649 р ., про її адміністративний устрій та межі з Польщею і Литвою , свідчать дані “ Реєстра всього Війська Запорозького ”, зробленого внаслідок подій під Зборовим25 . Прикордонними на той час стали такі полки : Білоцерківський , Брацлавський , Кальницький ( пізніше — Вінницький ), Київський і Чернігівський . Перший з названих , створений влітку 1648 р . після перемоги козацькоселянських загонів під Корсунем , займав південно-західну частину сучасної Київської й північну частину теперішньої Черкаської областей . Він межував : на півночі — з Київським , на сході — Канівським , на півдні — Корсунським і на заході — Брацлавським і Уманським полками . Політико-адміністративним і військовим центром визначилася Біла Церква . Рубіжні міста на заході й півночі : Паволоч , Івниця й Коростишів26 . У своїх “ Студіях над державою Богдана Хмельницького ” І . П . Крип ’ якевич називав ще Каменобрід , але дещо згодом визнав це за помилку27 .
В Брацлавському полку ( створений у 1648 р . після визволення Брацлавщини повстанськими загонами М . Кривоноса , займав територію сучасної Вінницької та більшу частину Хмельницької областей ) крайні великі населені
21