Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 191

модановський відповів, що відійти з військом або видати
Барабаша гетьманові, без особливого на те наказу Вели­
кого Князя, він не може, зрештою, хай гетьман прибуде
на розмову у вузькому колі.
Між тим Шеремет(єв), полководець Великого Князя,
підійшов до Києва з іншого боку, військом числом на
шість тисяч, що за ним потай ішла решта воїнів мос-
КОВИІІВ, число їх доходило до п’ятнадцяти тисяч. Він по­
дружньому запросив гетьмана, щоб той прибув на перего­
вори, маючи на меті захопити його в полон, спільно з
кимось із старшини. Коли ж гетьман відмовився від цієї
зустрічі, Шеремет(єв) відкрито заявив, що загиблий Пуш­
кар був кращий і найвірніший слуга Великого Князя, а
гетьман є ворог московитам. Упевненість у тому, що Ше-
ремет(єв) намагається чинити всіляку шкоду гетьманові й
усьому Війську Запорозькому, підтвердило й повідомлення
кількох московитів, що шукали у нас притулку.
Те ж саме підтвердили два перебіжчики з війська Ромо-
дановського, втаємничені в підступну змову. Зі свого боку
виявив достатнє старання й Ромодановський: кількох
сотників, відданих нам, він засудив до шибениці, а двічі
повсталому Барабашеві надав титул гетьмана Війська За­
порозького разом із клейнодами від Великого Князя;
Прилуцького полковника, відданого нам, він позбавив
цього звання і призначив іншого, розіслав у різні місця
письмові універсали Барабаша, що закликали до нового
повстання. Нарешті, він зробив відверто ворожий крок —
спустошив місцевості, що прилягають до нашого міста
Веприна, і полонив багатьох місцевих жителів.
Так розкрилася хитрість і підступність тих, що без жод­
ної нашої вини готували для нас спочатку міжусобицю і
громадянську війну, а потім і відкрито, загрозою своєї
зброї, — рабське ярмо. На те, щоб його знищити, ми й
доводимо нашу невинність і, закликаючи на поміч Бога,
розпочинаємо законну оборону і змушено шукаємо допо­
моги сусідів в ім’я своєї свободи. Тому на нас немає вини
і не ми є за причину цієї війни, що її тепер розпалили. Ми
хотіли бути вірні Великому Князеві, але нас змусили стати
до зброї.
186