Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 179

норм, підміна одних іншими за схожих випадків, що не­
рідко залежало не тільки від професійної компетенції
судців, а й від їх особистого бажання. Проте названі ко­
декси, незважаючи ні на які суб’єктивні фактори, з часом
утвердилися у судовій практиці України і вже в XVIII ст.
здебільшого визнавались обов’язковими. Одним з найго­
ловніших джерел права, без сумніву, був Литовський Ста­
тут, а саме редакції 1588 р., як найбільш досконалий з
правничого боку і технічно відпрацьований. Але варто на­
голосити на спадковості його трьох редакцій (попередні
1529 і 1566 рр.). Литовський Статут мав неадекватне зна­
чення для жителів різних регіонів України. Він ширше за­
стосовувався на Правобережжі, Гетьманщині, значно
менше на Слобожанщині. В межах Української держави
нова генерація “панства” прямо виводила з нього власні
права та привілеї, відстоюючи їх “природність” і “звич­
ність” (давність).
Досить часто в українському судочинстві застосову­
валися положення магдебурзького права. Його основними
носіями, як і в попередній період, залишалися міста.
Правда, необхідно відзначити той факт, що магдебургія за
своєю формою і змістом на Лівобережжі й Правобережжі
(під впливом специфічних місцевих умов) відрізнялася від
її функціонування в країнах Західної Європи. Причому в
судовій практиці України використовували не оригінали
німецьких збірок права, а здебільшого їх переробки в
перекладах на польську чи латинську мови. На Слобо­
жанщині неабиякий постійний тиск російського законо­
давства звів до мінімуму застосування магдебурзького
права. На кінець XVIII ст. воно взагалі втратило на
українських землях більш-менш значний сенс.
Весь хід суспільно-політичного та економічного ро-звит-
ку одного з найбільших регіонів України, що обіймала
Гетьманщина, привів до необхідності вироблення та
кодифікації тут власного права. Цього прагнула й панівна
верхівка — старшина, вище православне духовенство,
шляхта. В зв’язку з цим у першій половині XVIII ст. були
вироблені “Права, по которым судится малороссийский
народ” — оригінальна пам’ятка правової думки українців.
Збірник норм права зафіксував існуючу т