зокрема , містяться в 9 параграфах . Крім того , в ньому почав простежуватися і вплив російського законодавства . Цей факт засвідчив зростання у царського уряду бажання , по-перше , наблизити українські закони до загальноімперських ; по-друге , послабити в регіоні позиції старшини і тим самим зміцнити власні .
За своїм змістом і соціальною спрямованістю “ Процесс ...” наближався до іншого зводу законів , відомого в Україні під гучною назвою “ Права , по которым судится малороссийский народ ”. Активна робота над ними ( упорядкування і переклад на російську мову ) почалася ще в 20-ті роки XVIII ст . Головна мета при їх створенні , як свідчив царський указ від 28 серпня 1728 р ., полягала в тому , щоб звести в єдине ціле всі діючі ( хоча б і формально ) закони на Гетьманщині . Неодмінною умовою стала й необхідність врахування тієї суспільно-політичної ситуації , яка склалася на той час в територіальних межах регіону . Проте неузгодженість дій і розбіжність у поглядах членів кодифікаційної комісії ( представників від старшини та вищого духовенства ) призвели до того , що підготовлений проект зводу законів передали на розгляд у Сенат тільки в 1744 р . Грунтувався він в основному знову ж таки на Литовському Статуті й магдебурзькому праві . Так , з усіх 1716 пунктів “ Прав ...” в 1043 мали місце покликання на перше джерело і в 929 пунктах — на друге15 . Мабуть , через це їх нерідко цілком офіційно кваліфікували як “ Статут малоросійських прав ” 16 .
Фактично укладачі “ Прав ...” для того , щоб законодавчо затвердити соціальні відносини , що оформилися в країні на середину ХУІІІ ст ., використали всі можливі реально функціонуючі правові норми . Однак звід в кінцевому підсумку передбачав деяке самоуправління на Лівобережжі , а це викликало гостре невдоволення царського уряду . Через те він так і не був санкціонований верховною владою Російської держави .
Однак пізніша судова практика на території українських земель продовжувала базуватися на всіх вищевказаних джерелах права і конкретно — Литовському Статуті . Наприклад , розглядаючи справу про зловживання , гра-
Робота над ним поновилася у 1756 р . Знову і знову порушувалося питання : “ О рассмотрении Статута малороссийских прав и об учреждении в г . Глухове для этого комиссии ”. Наприкінці 50-х років Генеральна військова канцелярія видала бунчуковому товаришу Павлу Кочубею спеціальний ордер про перегляд цих нормативних актів .
149