Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII

використання в суді Литовського Статуту, інші (міські торгові люди, лихварі, власники домів і великих угідь) — одночасного застосування, в залежності від ситуації, і пер шого, і магдебурзького права12. Зрозуміло, що селянство в своїй більшості, “низи” міст і містечок, козацькі “това риства”, громади тощо, залишалися при цьому прихиль никами звичаєвого права. Саме такі чинники безпосе редньо впливали на формування регіональної правової культури. На які ж конкретно й найчастіше положення Литовсь кого Статуту посилалися при розгляді справ юристи Ліво бережжя? Про найбільш важливі з них можемо судити з тогочасних “Виписок”, “Екстрактів”, “Правил”, спеці ально підготовлених для судових процесів. Так, “Правила судопроизводства” (різноманітні нотатки з литовсько- польського та російського права) 1722 р. передбачали, щоб “противная сторона” в суді давала свідчення під прися гою, маючи при цьому трьох свідків. За ними відповідно до норм Статуту притягалися до відповідальності особи, які зчинили “наезды” на чужі маєтки та “дома шля- хетскіи”, побої та пограбування, поранили когось тощо13. Проте одним з принципових розділів, що все більш наби рав реальної сили в зв’язку з посиленням соціального визиску сільської бідноти, міських низів і рядового козац тва, був, безперечно, про відбирання майна та земель дер жавцем у тих його селян, які переходили до іншого зем левласника. Це явище стає вже досить типовим у першій половині XVIII ст.14 У 1730 р. набула поширення “Інструкція” гетьмана Д .Апостола судам, в основі якої лежали все ті ж Литовський Статут і магдебурзьке право. Тут слід окремо відзначити, що посилання на російське законодавство в ній були взагалі відсутні, а Статут визначався головним кодексом при розгляді цивільних і кримінальних справ. У 1734 р. з’явився новий збірник правових норм — “Процесс краткий приказной, изданный при резиденции гетманской”. Він складався з вступу, 13 параграфів, додат ка і характеристики порядку винесення вироків. Незважа ючи на те, що “Процесс...” не дістав офіційного затверд ження, його часто застосовували як посібник серед того часних юристів-практиків. Створений при Канцелярії гетьманського правління, збірник писався з оглядкою на положення “малоросійських прав”, як тоді вже казали про Литовський Статут і “Порядок”. Посилання на Статут, 148

Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 149