Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 14
Розділ 1
ДЕРЖАВА
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
В ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ВІДНОШЕННІ
Лихоліття іноземного панування та сваволі, до
вготривале політичне розчленування автохтонного населен
ня не могли негативно не позначитися на процесі форму
вання в Україні етнічної держави. Майже всі землі, що їх
заселяли українці, в першій половині XVII ст. опинилися
під владою польських шляхтичів та магнатів і були вклю
чені ними до складу Речі Посполитої. Поза межами цього
державного утворення залишились тільки західні райони
краю — Закарпаття (загарбане угорськими феодалами ще
в XI— XIII ст.) і “пусті” степи далі на схід від сучасної
території Полтавщини (формально належали Москві) —
землі майбутньої Слобожанщини. До середини XVII ст.
українцям вдалося зберегти лише деякі (та й то не завжди
досить виразні) ознаки колишньої власної державності,
що існувала ще за часів Київської Русі. Особливо обкра
яний вигляд перед Визвольною війною мала українська
державність у територіальному аспекті. Зокрема на півдні,
узбережжя Чорного моря (в працях давніх арабських
авторів, хроністів хрестових походів, літописах його
нерідко називали “Руським”1) фактично повністю опи
нилося у володінні турецького султана і кримського хана.
В зв’язку з цим вихід до нього жителям України був дуже
обмежений. Найголовніша річка краю — Дніпро — в
своїй нижній течії також входила в так звану “татарську
зону”2. В ній перебували значні райони Подністров’я та
Побужжя.
В першій половині XVII ст. певною мірою почав окрес
люватися східний кордон, який розмежовував землі
власне України (в складі Речі Посполитої) й Московської
держави. Згідно з умовами перемир’я між Росією та
Польщею, підписаного в с. Деулін (нині м. Загорськ Мос
ковської області) 1(11) грудня 1618 р. про припинення на
14,5 року російсько-польської війни, що точилася протя
гом 1617— 1618 рр., царський уряд вимушено погодився
на передачу під владу короля (терміном з 25 грудня 1618 р.
із