нерідко “ переносилась ” і дія тих норм звичаєвого права , яких дотримувались переселенці на попередньому місці проживання . Так , на території Охтирського полку після побудови тут Сенянського монастиря на землі біля останнього поселилось “ жителей вольних черкасов ( українців . — О . Г .) 100 дворов ”, які продовжували жити “ по-вольно по своєму обикновению ” ( 1688р .) .
Про широту права посполитих і рядових козаків на землю , набуту шляхом займанщини , свідчив той факт , що вони могли не тільки безпосередньо користуватися , а й обмінювати і навіть продавати її . Безпосередні виробники , відстоюючи надалі власні права землеволодіння , неодноразово посилалися на займанщину , і місцевий суд та влада нерідко були змушені визнавати їх законними . Так , для другої половини XVII ст . маємо численні документи про володіння землею , засноване шляхом займанщини , яку ствердив “ козацький уряд ” ( полки Чернігівський , Ніжинський , Прилуцький ) 36 . У 1744 р . Стародубська полкова канцелярія доповідала в Комісію економії , що в Шептаківській волості “ по селам ... рядовие козаки с посполитими , от начала своего жития і по сей день заобщо имеют леей , дуброви и в оних лесах козачого звания с посполитими один подля другаго имеют займища в лесу ..., а в дубравах загонами на розробление нив и сеножатей , где хто усмотрел себе место до того угодное , а инние и хутор себе поустраивали и оной лес на устроение домов и на всякие потребности свои всяк з козачого звания и посполитих живучие у оной волости , яко хотя без всякого воспрещения отдавна и до днесь употребляют ... Козачого звания посполитим , посполита же им даровали , продавали , отменою уступали и понине владеют спокойно ” 3 . При цьому посполиті та козаки , відстоюючи законність свого землеволодіння , посилались на права “ малоросійські ”, надані ще Б . Хмельницьким38 .
Проте можновладці , використовуючи той факт , що селяни , міщани та рядові козаки рідко одержували письмові свідоцтва (“ кріпості ”) на свої ділянки від старшинської адміністрації ( найчастіше така необхідність виникала лише у випадку відчужування або під час суперечок за землю ), а також , що займанщина підтверджувалась на основі присяги свідків , часто-густо підкуповували свідків і силоміць відбирали землі . Судові інстанції при цьому нерідко ставали на бік державців . Щодо цього цікаве спостереження генерал-фельдмаршала Х . А . Мініха — команду
138