Матеріали судової практики доби пізнього феодалізму згадують тільки деякі норми звичаєвого права . Зокрема , за звичаєм , передбачався розшук самим потерпілим “ по свіжих слідах ” після здійснення злочину ( так зване штикування ) 24 . Одночасно потерпілий мав сповістити про злочин (“ кликати гвалт ”) своїх сусідів чи найближчих родичів , органи місцевої влади , представити речові докази25 . Одним з видів доказу , за звичаєм , була так звана “ видавка ” (“ викидщина ”, “ заклад ”). Суть її полягала в тому , що , коли виникала суперечка між окремими особами , одна із сторін , щоб довести свою правоту , під заставу пропонувала деяку суму грошей чи пропонувала пошкодити собі здоров ’ я , коли програє справу . При цьому на судовий розгляд запрошувалися спеціальні свідки , показання яких могли стати вирішальними2 .
В 1690 р . проходило слідство про вбитгя кількома особами монаха і старця-келейника . В цю справу втрутився безпосередньо сам гетьман і наказав полковнику , щоб винуватців “ полковим судом по праву Малороссийского краю обыклого судить и казнить ”. У 1699 р . військовий суд засудив Д . Забілу та А . Солонину до страти , та ще й з постановою : конфіскувати їх майно на користь військового скарбу , “ ибо и прежние гетманы так поступали ” 27 .
Досить повне уявлення про скоєння злочину , хід розшуку , а потім слідства і покарання дає випадок , який стався у с . Подолки Полкової сотні Гадяцького полку восени 1725 р . “ Підданий ” Корній Кириченко в маєтку старшини покрав бджоли . Місцеві жителі самостійно провели розшук і викрили крадія . В ході допиту Кириченко “ поволав ” ( тут : зізнався ), що здійснив він те з іншим посполитим — “ слободским человеком ” Гнатом Квашею . Для “ встановлення істини ” наказний сотник Федір Сулима наказав побити одного та другого , а потім “ посадити до указу ”. Мешканці ж села , “ той кому шкода , без ведома ”, не вдовольнившись цим , ще раз побили злочинців . Причому найбільше дісталось Кваші , “ іже не признался ”. На третій день він помер . Власник села звернувся з проханням до Генеральної військової канцелярії , щоб та видала “ указ ” полковій старшині Гадяцького полку провести “ правдивий розиск ” і , так би мовити , узаконити самосуд . Спеціально зібрана для того комісія здійснила відповідне слідство і встановила , зокрема , як досить кваліфіковано вівся розшук вкрадених бджіл . Спочатку біля місця крадіжки знайшли слід чобота , виміряли його , а потім , куди той слід
135