Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 130

співвідношення класів у економічному відношенні, а й
руйнували патріархальні традиції порядків: покарання все
частіше переслідувало утилітарні інтереси пануючих верств
населення. З плином часу від подій Визвольної війни кара
безпосередньо невійськових злочинців ставала все жор­
стокішою (особливо виразно це простежується, коли
порівняти у цьому плані гетьманування Д.Многогрішного,
І.Самойловича та 1.Мазепи). Відомий дослідник права і
судочинства Орест Левицький зазначав, що в Україні в
другій половині XVIII ст. правосуддя вже немилосердно
вішало “розбійників” за ті провини, за які ще зовсім не­
давно відсікали тільки руку, ногу чи відрізали носа або ву-
ші, нестерпним катуванням добивалося виказування спіль­
ників9. У наступний історичний період на цьому неабияк
позначилися форми страти, які застосовувались у Польщі
й Росії.
Серед джерел права середини XVII— XVIII ст. досить
помітне місце належало звичаям. Вони виникали та офор­
млялися у ході еволюції господарчо-побутових відносин
людей і спиралися на загальноприйняті “давні” норми по­
ведінки, вироблені за різноманітних обставин. Показо­
вими у цьому відношенні були вже згадувані вище непи­
сані “права і звичаї” Війська Запорозького, офіційно не
санкціоновані державною владою, проте за якими регулю­
валось фактично все внутрішнє життя січовиків. Сукуп­
ність саме таких правил та їм подібних, обов’язкових до
виконання нарівні із законом, а в разі їх порушення — до
покарання, схожого з вироком законодавчих органів, і
являла собою звичаєве право. Йог