Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 118

даньши”. Ці терміни поступово вийшли із вжитку серед на­
селення і з кінця XVIII ст. вже не зустрічаються на сторінках
офіційних документів.
Політоніми “Лівобережна”, “Слобідська”, “Південна”
Україна, “Лівобережжя”, “Слобожанщина”, “Гетьманщина”
та деякі інші застосовуються і в сучасній літературі як
географічні поняття.
Таким чином, на кінець XVIII ст. в основному за­
вершилося формування національної території України.
Важливу роль у цьому відіграли міграційні процеси, які в
окремих регіонах країни мали свої особливості. На Лівобе­
режжі, Слобожанщині й частково Правобережжі найін-
тенсивніше заселення відбувалось у першій половині, в
Новоросії — у другій половині XVIII ст. Для західно­
українських земель були характерні імпульсивні міграції,
що мали час від часу і зворотний народний колонізацій­
ний рух.
Першорядне місце в освоєнні незаселених земель на
території України належало українському народові. Поряд
з ним активну участь брали вихідці з Росії, а також
Білорусії, Литви, Молдови, Грузії тощо. Певну частину
населення Правобережжя у період, що досліджується, ста­
новили польські селяни та міщани, а на західно­
українських землях — німецькі та угорські колоністи.
Заселення неосвоєних або запустілих земель проходило,
як правило, двома шляхами: по-перше, у вигляді стихійної
вільнонародної колонізації і, по-друге, спрямовувалося та
визначалось царським урядом й місцевою владою. На
характер і розвиток міграцій помітно впливала кріпосна по­
літика, суть якої полягала в утрудненні переселення, у бюро­
кратичній опіці пересування людності, в роздаванні (пря­
мому або шляхом продажу чи оренди) земель можновлад­
цями, які здобували прибутки шляхом гноблення безпо­
середніх виробників. Важливе значення у формуванні
української національної території мала поява нових,
значних економічних, політичних і культурних осередків —
міст. Вони ставали центрами консолідації українського
населення.