Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 115
Північній Буковині й на Закарпатті обумовлювалося под
війним соціальним і національним гнобленням широких
верств суспільства з боку австрійських, угорських, польсь
ких можновладців, а також “своїх” українських панів. Проте,
незважаючи на державні кордони, населення західноукраїн
ських земель не припиняло зв’язків як між собою, так і з
українцями інших регіонів країни, Російської держави в
цілому. В процесі історичного розвитку у трударів Західної
України зміцнювалося почуття належності до української
спільності, зростала соціальна самосвідомість, посилювалась
їхня боротьба проти чужоземного уярмлення за возз’єднання
краю з іншими етнічними землями українців74.
Протягом досліджуваного періоду жителі прикордон
них місцевостей Галичини відходили на заробітки у За
карпаття. А селяни Закарпатської України, навпаки, тіка
ли в Галичину, інколи доходили до кордонів Росії75. В
1789— 1790 рр. тільки з Буковини в Росію емігрувало по
над 14 тис. чол. . В свою чергу, в 80-х роках сталося пере
селення багатьох старообрядців — “великоросів” на Буко
вину. Спочатку вони мешкали в селах Климовці, Біла
Криниця, Липовени та Мигодра77.
Погіршення соціального та майнового забезпечення пос
политих у західноукраїнських регіонах змушувало їх іноді
кидати обжиті місця й шукати притулку в горах або
непрохідних лісових хащах. Згодом там виникали значні
населені пункти. Так, майже вся територія сучасного
с.Середній Майдан (Івано-Франківська область) у XVIII ст.
була вкрита густим лісом, в якому шукали собі порятунку
від непомірних утисків кріпаки-втікачі. Тоді вони
знайшли поляну серед лісу та почали на ній облаиггову-
ватися. Звідси й назва цього та деяких навколишніх посе
лень: Середній Майдан, Майдан Горішний, Майданик78.
У середині XVIII ст. в Карпатах у долині р. Прут
виникло кілька сторожових постів, які незабаром також
переросли у великі села79.
В межах Галицької землі з 1651 по 1772 рік утворилося
трохи більше 100 населених пунктів. На середину XVIII ст.
їх налічувалося там близько 850. Причому в Галицькому і
Теребовлянському повітах незаселених земель залиши
лося обмаль, а в гірській місцевості Коломийщини — ба
гато. В 1772 р. у регіоні нараховувалося вже 70 міст і 800
сіл, де мешкало 467 тис. жителів. Протягом століття най
більше поселень виникло на Теребовлянщині — 25. У кінці
XVIII ст. у зв’язку із заселенням лісистих просторів Кар