Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 115

Північній Буковині й на Закарпатті обумовлювалося под­ війним соціальним і національним гнобленням широких верств суспільства з боку австрійських, угорських, польсь­ ких можновладців, а також “своїх” українських панів. Проте, незважаючи на державні кордони, населення західноукраїн­ ських земель не припиняло зв’язків як між собою, так і з українцями інших регіонів країни, Російської держави в цілому. В процесі історичного розвитку у трударів Західної України зміцнювалося почуття належності до української спільності, зростала соціальна самосвідомість, посилювалась їхня боротьба проти чужоземного уярмлення за возз’єднання краю з іншими етнічними землями українців74. Протягом досліджуваного періоду жителі прикордон­ них місцевостей Галичини відходили на заробітки у За­ карпаття. А селяни Закарпатської України, навпаки, тіка­ ли в Галичину, інколи доходили до кордонів Росії75. В 1789— 1790 рр. тільки з Буковини в Росію емігрувало по­ над 14 тис. чол. . В свою чергу, в 80-х роках сталося пере­ селення багатьох старообрядців — “великоросів” на Буко­ вину. Спочатку вони мешкали в селах Климовці, Біла Криниця, Липовени та Мигодра77. Погіршення соціального та майнового забезпечення пос­ политих у західноукраїнських регіонах змушувало їх іноді кидати обжиті місця й шукати притулку в горах або непрохідних лісових хащах. Згодом там виникали значні населені пункти. Так, майже вся територія сучасного с.Середній Майдан (Івано-Франківська область) у XVIII ст. була вкрита густим лісом, в якому шукали собі порятунку від непомірних утисків кріпаки-втікачі. Тоді вони знайшли поляну серед лісу та почали на ній облаиггову- ватися. Звідси й назва цього та деяких навколишніх посе­ лень: Середній Майдан, Майдан Горішний, Майданик78. У середині XVIII ст. в Карпатах у долині р. Прут виникло кілька сторожових постів, які незабаром також переросли у великі села79. В межах Галицької землі з 1651 по 1772 рік утворилося трохи більше 100 населених пунктів. На середину XVIII ст. їх налічувалося там близько 850. Причому в Галицькому і Теребовлянському повітах незаселених земель залиши­ лося обмаль, а в гірській місцевості Коломийщини — ба­ гато. В 1772 р. у регіоні нараховувалося вже 70 міст і 800 сіл, де мешкало 467 тис. жителів. Протягом століття най­ більше поселень виникло на Теребовлянщині — 25. У кінці XVIII ст. у зв’язку із заселенням лісистих просторів Кар