Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 114
середині 90-х років проживало 538,3 тис. душ чоловічої
статі .
Особливістю саме кінця століття стало те, що в межах
правобережного регіону помітно зросла чисельність вихід
ців з Молдови. Це пояснюється насамперед тим, що бага
то молдаван, не витримуючи турецько-фанаріотського* гні
ту, тікали за межі батьківщини — за нижній Дністер, на
Поділля і далі на схід, у південні райони Брацлавського та
Київського воєводств, на береги річок Синюхи і Висі73.
Як свідчать джерела, народна колонізація охоплювала
передовсім найбідніші верстви чи прошарки українського
населення: “халупників”, “коморників”, ремісників — тоб
то тих, хто не мав власної землі й кому небагато чого було
втрачати.
Наведені історичні факти свідчать цілком очевидно про
безпідставність твердження деяких польських істориків
про культуртрегерську роль магнатів і шляхти в процесі
заселення вільних земель Правобережної України. Навпа
ки, слід наголосити: соціальна еліта Речі Посполитої, на
магаючись зберегти в недоторканості середньовічні станові
відносини тоді, коли в суспільствах сусідніх країн, зокрема
України і Росії, вже формувалася національна буржуазія,
активно розвивалися промисловість і торгівля, з’явилися
великі міста, привела колись могутню державу до цілко
витого занепаду. Причому ослаблення власне Польщі в
д