Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 114

середині 90-х років проживало 538,3 тис. душ чоловічої статі . Особливістю саме кінця століття стало те, що в межах правобережного регіону помітно зросла чисельність вихід­ ців з Молдови. Це пояснюється насамперед тим, що бага­ то молдаван, не витримуючи турецько-фанаріотського* гні­ ту, тікали за межі батьківщини — за нижній Дністер, на Поділля і далі на схід, у південні райони Брацлавського та Київського воєводств, на береги річок Синюхи і Висі73. Як свідчать джерела, народна колонізація охоплювала передовсім найбідніші верстви чи прошарки українського населення: “халупників”, “коморників”, ремісників — тоб­ то тих, хто не мав власної землі й кому небагато чого було втрачати. Наведені історичні факти свідчать цілком очевидно про безпідставність твердження деяких польських істориків про культуртрегерську роль магнатів і шляхти в процесі заселення вільних земель Правобережної України. Навпа­ ки, слід наголосити: соціальна еліта Речі Посполитої, на­ магаючись зберегти в недоторканості середньовічні станові відносини тоді, коли в суспільствах сусідніх країн, зокрема України і Росії, вже формувалася національна буржуазія, активно розвивалися промисловість і торгівля, з’явилися великі міста, привела колись могутню державу до цілко­ витого занепаду. Причому ослаблення власне Польщі в д