Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 112

Завдяки героїчній боротьбі проти іноземних загарб­
ників і самовідданій праці українців, росіян, а також пред­
ставників інших народностей, що проживали на території
Новоросії, цей край, колись малозаселений і неосвоєний,
за порівняно короткий термін перетворився на регіон із
значною кількістю населення, розвинутим тваринництвом,
землеробством і торгівлею.
На Правобережжі, яке майже до кінця XVIII ст.
залишалося у складі Речі Посполитої, міграційні процеси
мали свою специфіку. Зокрема, на початку XVIII ст. пере­
селення людності спостерігалося в усіх семи полках: Біло­
церківському, Богуславському, Брацлавському, Корсунсь-
кому, Могилівському, Уманському та Чигиринському. В
1713— 1714 рр. було зафіксоване особливо істотне змен­
шення кількості населення в південно-східних районах
Правобережжя. Незабаром на цих землях почали селитися
польські селяни та міщани. Паралельно проходило по­
дальше освоєння українськими посполитими Поділля,
Брацлавщини, Південної Київщини. Тобто у XVIII ст.
етнічна структура правобережного регіону формувалася за
складних і суперечливих обставин, на які впливали го­
ловним чином політичні чинники .
Про участь представників різних верств українського насе­
лення та вихідців з інших місць у заселенні Правобережжя
свідчать, наприклад, відомості 1717 р. про Меджибізьку во­
лость Летичівського повіту. У ЗО населених пунктах во­
лості нараховувалося тоді 2403 господарства, з них 2164
належали підданим-християнам, 88 — шляхтичам і 201 —
євреям. Причому тільки 620 родин мешкали у волості
давно і вважалися старожилами. З новоприбулих 1352 ро­
дин з різних українських регіонів була 1151 (з Волинсько­
го воєводства — 763, Руського — 143, Белзького — 69,
Київського і Брацлавського — 41, Подільського воє­
водства — 51, Подністров’я — 21, Лівобережжя — 42, з
інших районів України — 21), з Польщі — 106, Білорусії
та Литви — 43, Росії й Молдови — по 2664. Отже, вихідці
з різних місцевостей України складали понад 85%.«
Інтенсивно освоювалися у той час і землі в районі
Подніпров’я. В 1733 р. на півдні Київщини налічувалося
7297 дворів, заселених вихідцями з Лівобережжя. Причи­
ни широкого переселенського руху з лівого берега Дніпра
на правий у 30-х роках XVIII ст. дослідник А. Л. Перков-
ський справедливо вбачав у відносно слабкій державній
владі на місцях, наявності великої кількості родючих зе-
111