У 1784 р . із створенням Таврійської області відбулося заснування її адміністративного центру — Сімферополя . Будували його на лівому березі найбільшої річки Кримського півострова Салгиру , поряд з Ак-Мечетпо , українські кріпосні , державні селяни та російські солдати . На початку 90-х років у місті проживало понад 1550 чол . 1
У 1794 р . на місці колишньої турецької фортеці Хаджибей , одним з визволителів якої був козацький полковник Антон Головатий , почалося будівництво Одеси . Населення нового міста зростало досить швидко . Вже на кінець століття в ньому налічувалося понад 5 тис . жителів . Переважну частину мешканців становили українці та росіяни , з якими майже повністю асимілювалася незначна кількість іноземців . Зростання населення зумовило розширення площі Одеси . В зв ’ язку з цим царський уряд видав розпорядження про відвід під нові будови і вигони міста 29 тис . десятин придатної для обробітку та 1200 десятин непридатної землі , на якій могли селитися всі бажаючі62 . Незабаром Одеса стала найбільшим на Чорному морі й другим за значенням у Російській імперії портом , великим економічним та культурним центром .
Одночасно з названими вище на півдні України зростали міста і містечка , які виникли раніше , — Кременчук , Керч , Феодосія , Євпаторія та багато іншіх . У 90-х роках у цьому регіоні існувало вже близько 30 міст .
Поряд з процесом виникнення та розвитку різного роду поселень інколи спостерігалося й зворотне явище : перетворення невеликих міст і містечок на села та слободи .
Ще раз зауважимо , що на кінець XVIII ст . із звільненням Північного Причорномор ’ я від панування турецьких і татарських можновладців та завдяки інтенсивним колонізаційним процесам в основному завершилося формування етнічної території українців . У XVIII ст . освоєння нових земель на півдні України відбувалося головним чином за рахунок переселенців з різних районів Лівобережжя , Правобережжя , а також з російських губерній . Вирішальну роль у заселенні регіону відіграли представники українського етносу , які протягом століття становили найбільшу частину населення . До середини XVIII ст . переселенці в основному займалися сільським господарством . Швидкий же розвиток міст і містечок , а також активне заселення вільних земель спричинилося до зростання чисельності неземлеробського населення , виробничі заняття якого були пов ’ язані з промисловим виробництвом , торгівлею , морською справою .
110