Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 109

налічувалося близько 1400 населених пунктів, більшість з
яких були невеликими (5— 7 дворів у кожному). Загальна ж
кількість жителів Криму на початку 80-х років становила
десь 130 тис. чол., серед них — 15 тис. городян. На межі
XVIII— XIX ст. населення півострова досягло 188 тис.55
Приєднання у 1783 р. до Російської імперії Кримського
ханства означало не тільки включення нових районів з
багатими природними ресурсами. Безпосереднім наслід­
ком цієї політичної акції стало те, що землі створеного
згодом Катеринославського намісництва (до його складу
ввійшло 15 повітів: Бахмутський, Донецький, Єлисавет-
градський, Катеринославський, Костянтиноградський,
Кременчуцький, Маріупольський, Новомосковський, Олексан-
дрівський, Олексопільський, Ольгопільський, Павлоград­
ський, Полтавський, Слов’янський, Херсонський) перес­
тали бути окраїною країни, зникла загроза періодичних
спустошливих ординських нападів. Це відкрило широкі
можливості для більш інтенсивного заселення Півдня.
Особливу активність при цьому виявляли поміщики, які
одержували у нових районах великі масиви землі майже за
безцінь. Лише на території Криму фактично відразу після
його приєднання до Росії виникло близько 15 населених
пунктів, серед яких 2 міста56.
Відомо також, що царський уряд висилав у південні
області учасників народних повстань. Так, у кінці XVIII ст.
у Придунав’я були вислані з Курської та Орловської гу­
берній російські селяни, які заснували с.Васильківку. Там
також селилися колишні запорозькі козаки й молдавани.
В 50-х роках на лівому березі р. Тилигул виникло с.Тро-
їцьке, засноване селянами-втікачами з Лівобережної Укра­
їни та Росії57.
Чергова російсько-турецька війна 1787— 1791 рр. знову
поставила під загрозу перебування південних просторів у
складі Російської імперії й істотно знизила темпи госпо­
дарського розвитку. Разом з тим вона мобілізувала на бо­
ротьбу з ворогом велику кількість нових переселенців. Нас­
лідком війни, з погляду територіальних надбань, стало те,
що до Росії відійшла Очаківська область58.
Активне заселення Новоросії тривало до середини 30-х
років, а місцями продовжувалось навіть у 50-х роках XIX ст.
На півдні України, на відміну від густонаселених цент­
ральних губерній Росії, де села часто-густо переростали в
міста, поселення засновували переважно на неосвоєних
землях. Як це траплялось і в межах інших регіонів, поча­
108