Відразу після завершення російсько-турецької війни царський уряд приділив велику увагу створенню цілісної системи прикордонної охорони . З цією метою вздовж Бугу були розміщені військові частини . Намісник краю Григорій Потьомкін 18 червня 1775 р . зобов ’ язав новоросійського губернатора забезпечити розселення на Побужжі розміщеного там козачого полку , сформованого ще в 1769 р . з добровольців Правобережжя , а також західноукраїнських земель , та арнаугів * з волонтерських частин російської армії . Арнаутські волонтерські команди у складі російської армії були створені у ході цієї війни з молдаван , волохів та іншіх вихідців з балканських країн . Як правило , для проживання військових з набраних полків відводилася певна більш-менш стала у межах територія , яка потім вважалася власністю того чи іншого бойового підрозділу . Про це , зокрема , йшлося у “ Доповіді ” Сенату імператоиці 1775 р . стосовно Дніпровського пікінерського полку . Цікаво відзначити , що за кілька років до цього — в 1767 р . — мешканці містечок Кременчука і Власівки , які належали цьому полку , послали до Москви в “ Комісію для складання нового Уложення ” свого депутата П . Денисенка з “ наказом ”, де скаржилися на захоплення їхніх земель , а також утиски старшин , тяжкі військові службу та постої , різноманітні обтяжливі податки тощо . Загострення конфлікту призвело до вибуху повстання Дніпровського пікінерського полку в жовтні 1769 р ., в ході якого кілька сот повстанців перейшло за р . Орель на землі запорожців54 .
У 1774 — 1783 рр . заселення та освоєння нових земель півдня України відбувалося за напруженої боротьби за Крим , який згідно з умовами Кючук-Кайнарджийського мирного договору хоча й вважався незалежним , але фактично підпадав під вплив то російської , то турецької зовнішньої політики . Нестабільність ситуації позначалася не лише на темпах колонізації , розвитку сільського господарства та промислів краю , а й на чорноморській торгівлі , яка у зв ’ язку з цим мала дуже обмежений характер . За півтора десятиліття перед визволенням Криму економічне життя на півострові прийшло до глибокого занепаду . Особливо відчутно позначився на ньому виїзд з Криму в 1778 р . понад 31 тис . православних ( головним чином греків та вірмен ) і розселення їх на Азовському узбережжі , Дону та Дніпровській лінії . Напередодні приєднання півострова тут
Арнаути — турецька назва албанців , яка вживалася й у Росії .
107