Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 106

Царський уряд, намагаючись зміцнити власні позиції у
прикордонній місцевості, всіляко сприяв заселенню та
освоєнню нових земель у південному регіоні. При цьому
велика роль відводилася військовій колонізації. Господар­
ське життя в степах помітно активізувалося після війни
Росії з Туреччиною 1735— 1739 рр. Особливо багато посе­
лень з’явилося в межиріччі Дніпра й Південного Бугу.
Якщо в 1740 р. у прикордонному районі на правому березі
Дніпра були відомими лише 13 сіл і одна слобода, то в
1745 р. тут існувало вже 2 міста, 36 сіл, 139 хуторів, а на
початок 50-х років кількість сіл досягла близько 120. Майже
все населення становили українці 46 .
В 50-х та 60-х роках царський уряд вжив ряд заходів,
спрямованих на прискорення заселення Новоросії. Одним з
них стало розміщення на північних кордонах Запорозької
Січі іноземних колоністів, які мали поряд з українцями
забезпечувати захист населення районів Лівобережжя та Сло­
божанщини. Серед них значилися серби, болгари, греки.
З ними селилися також росіяни, молдавани та інші4 .
Початок іноземної колонізації поклав указ від 24 грудня
1751 р. А вже наступного року в цьому районі було ство­
рено так звану Нову Сербію, на території якої оселилися
два полки, до яких входили переважно серби і угорці. Кож­
ний з цих полків мав по 20 шанців (укріплених поселень),
які проіснували до ліквідації Нової Сербії у 1764 р.
Поряд з Новою Сербією, між річками Бахмут і Луганка,
інші іноземні переселенці в 1753 р. заснували так звану
Слов’яно-Сербію, утворивши при цьому 16 шанців. Там
поселилися сербські військові загони на чолі з пол­
ковником Р.Прерадовичем та І.Шевичем. Проте основну
масу військових поселенців становили українці й росіяни.
Необхідність швидкого заселення півдня України, особ­
ливо прикордонних районів, зумовила появу урядового
“Плану про роздачу в Новоросійській губернії казенних
земель для їх заселення” (22 березня 1764 р.)48. Цей
“План” поширювався не тільки на територію Новоросій­
ської, а й Азовської губернії. Він фактично до кінця
століття визначав аграрну політику місцевої влади, ста­
новище й побут поселенців.
Про етнічний склад чоловічого населення Новоросії у
1763— 1764 рр. свідчать такі дані49:
•
105