землях поміщика Адама , який охоче приймав селян як дешеву робочу силу .
Крім українців і росіян , прагнучи уникнути жорстокого національного чи соціального гніту , на Слобідську Україну переселялися білоруси , молдавани , волохи , серби та ін . 3 . У другій половині століття у с . Крутець Острогозького полку перейшло на мешкання 5 сімей латишів . А група німців у 1766 р . недалеко від Острогозька заснувала с . Рибендорф 8 .
У формуванні національної території України велике значення мали міста й містечка . Будучи центрами сотень , полків , повітів , округів , намісництв , губерній тощо , вони , як правило , виконували не лише адміністративні , а й економічні та оборонні функції . Крім того , ці населені пункти ставали своєрідними акумуляторами сільського населення . Саме через них найчастіше проходили головні шляхи народних міграцій . Утворення міст і містечок у різних районах України мало свою специфіку . Більшості з них на Лівобережжі і Слобожанщині передували села , хутори чи слободи .
Характер утворення та історичний розвиток міст , містечок та інших населених пунктів часто обумовлювали віддаленість державних кордонів , наявність річок , лісів , зручних торговельних шляхів тощо . На зростання населених пунктів негативно впливали війни , напади турецьких і татарських орд , посилення соціального та національного гніту , неврожаї , пожежі , епідемії і т . ін .
Більш сприятливі соціально-економічнгумови розвитку й політичне становище Лівобережної та Слобідської України зумовили тут відносно швидкі темпи зростання міст і містечок . Наприклад , на Лівобережжі у 1783 р . з близько 8,3 тис . населених пунктів було 33 міста й 89 містечок . У 1786 р . кількість міст на території регіону зросла до 35 , а містечок до 112 . На Слобожанщині в 80-х роках налічувалося 15 міст , а на кінець століття — 1939 .
Принагідно зазначимо , що узагальнюючих даних про кількість і склад усього українського населення Російської держави до 1763 р . в історичній науці нині не існує . Подушними переписами на той час охоплювалося українське населення Слобожанщини та прилеглих до неї губерній Росії , насамперед Воронезької та Бєлгородської . В 1763 — 1764 рр ., за даними , які навела Г . П . Махнова ( взято з ревізійних відомостей , що зберігаються в РДАДА , ф . 259 , оп . 2 ), на території Лівобережжя ( без Полтавського та 4-х сотень Миргородського полків ) налічувалося понад 944 тис .
101