У південній частині села, в урочищі
Печера, на високому залісненому мисоподібному виступі плоскогір’я збереглися залишки давнього городища.
З північного боку мису в прямовисних скелях розташовані три печери,
що були висічені в давні часи. Від них,
імовірно, походить назва урочища.
Печери являють собою однокамерні прямокутні приміщення (3,0×3,5 м)
з горизонтально розміщеними стелями на висоті 2,1—2,3 м. Стіни пе
чер — вертикальні, досить рівні, що
вказує на їхнє безумовно рукотворне
походження. Через відсутність у печерах будь-яких археологічних матеріалів час їхнього виникнення та функціонування не встановлено. Частина
дослідників покровителькою печери
вважають богиню Мокошу (вхід до
печери у вигляді жіночого лона).
Мис, на якому розташоване городище, скерований стрілкою в північно-західному напрямку. З півночі,
сходу та заходу його схили — стрімкі,
місцями вони переходять у прямовисні стіни-урвища. Поверхня мису досить рівна.
Майдан городища від напільного
південно-східного боку відділяють
дві лінії штучно споруджених земляних валів та ровів, тому городище має
два укріплені майдани й належить до
категорії складних мисових городищ
з багаторядною системою укріплень.
Майдан міститься на висоті близько 387 м над рівнем моря та 85 м над
дзеркалом річки Іловець, яка омиває
підніжжя пагорба з півночі та заходу.
Внутрішній укріплений майдан городища в плані має неправильну трикутну форму 34×54 м, видовжену в на-
прямку північного заходу — південного сходу. З південно-східного боку
майдан оточує дугастий земляний
вал з вигнутою назо