го страху. Пам’ятаєш, що земляна
печера може стати тобі будь-якої
миті могилою. Вийти звідси живим,
якщо Ванька кине до середини кілька гранат, практично неможливо.
Але не думай, що тільки від страху потемніло б в очах. Ні, тут куди
не глянеш — скрізь темно. На стелі
чорна обшивка. Вона там має бути,
бо зі стелі ллється вода як із решета.
А це не надто приємно, коли вода тече
за комір. Підлога також чорна. Води
вистачає, але біда в тому, що брудної
води після миття немає куди подіти.
Ну, а якщо такі справи з підлогою, то
не набагато кращі й з нашими обличчями. Вони зараз також чорні, бруду на них — хоч руками відгрібай».
Для багатьох повстанців криївка стала місцем останнього спочинку. Відшукавши криївку, службовці
НКВС негайно її оточували. Спочатку
карателі пропонували підпільникам
здатися. Після відмови починався бій.
Криївку обстрілювали, а потім закидали гранатами. Іноді для того аби
взяти живими її мешканців, використовували спеціальний газ. Здебільшого бій закінчувався останньою кулею,
яку повстанці залишали для себе.
Хоча були випадки, коли їм вдавалося
вирватися з ворожого оточення.
2517 бункерів виявили та зруйнували радянські спецслужби впродовж
січня – квітня 1946 р. у Львівській області, ішлося у звіті МДБ УРСР про
проведення оперативно-військових
операцій проти УПА. Тільки в с. Топільське Перегинського району Станіславщини (нині Рожнятівський
район Івано-Франківщини) криївки
знайшли в 44 будинках із 105.
32
Холерне кладовище
Це місце нагадує про жертв холери — грізного ворога людини у XIX ст.
Звідки взялася тут, на теренах габсбурзької Галичини ця жахлива хвороба, збудник якої, бактерія Cholera
asiatica, живе у священних водах Гангу
в Індії? А народилася вона у Калькутті, місті, що тоді було столицею колонії з назвою Британська Індія. Кордон
царської Росії бактерія форсувала на
межі Азії та Європи, у місті Оренбурзі. І був то переломний 1830 рік, коли
в Росії у питній воді з’явився збудник
цієї невиліковної тоді хвороби. Так
в Європі виникла найбільша епідемія холери у XIX ст. Лише в Росії за
2 роки вона зібрала жнива у 250 тис.
жертв. Царський уряд тоді застосовував дуже жорстокі заходи карантину:
Холерний надгробок