шість пекарів, два ткачі, два ковалі.
Міський податок на будинки становив 6 золотих; за весь рік місто платило податків на 25,5 золотих. 5 січня
1745 р. своїм привілеєм король Август ІІІ надав містечку магдебурзьке
право та герб: на блакитному тлі срібна підкова, супроводжувана внизу золотим кавалерським хрестом і увінчана таким самим хрестом без одного
кінця (родовий герб тогочасних власників Роздолу Жевуських).
Палац ЖевуськихЛянцкоронських
Родина Жевуських у 1704 р. будує
в Роздолі палац, яким спадково володіють чотири покоління, а потім будівля переходить у власність Лянцкоронських. З 1874 до 1903 рр. він активно розбудовується графом Каролем
Лянцкоронським, будівлю було прикрашено медальйонами з зображеннями богів з Олімпу, а територію —
кількома десятками античних (але не
тільки) скульптур. Граф Кароль був
відомим меценатом і колекціонером,
його колекція вважалася третьою
за величиною в Австро-Угорщині.
У палаці було облаштовано майстерні
для художника Яцека Мальчевського.
У 2001 р. Борис Возницький установив автентичність античних мармурових скульптур (вік сягає ІІ ст. до
н. е.), які вважали пізніми копіями.
Дивом удалося врятувати бронзову
фігурку «Путто з дельфіном» (1462 р.)
з пункту прийому металобрухту (автором є вчитель Леонардо да Вінчі Андреа дель Вероккіо). У 1874–
1939 рр. у палаці зберігалася родинна збірка старожитностей і картин,
Палац Жевуських-Лянцкоронських
а також бібліотека, зібрана К. Лянцкоронським. Найцінніші експонати
з колекції син К. Лянцкоронського
вивіз до родинних маєтків у Австрії
та Швейцарії. Те, що лишилося, після
Другої світової війни частково було
розпорошено по музеях і картинних
галереях СРСР. Зокрема, деякі експонати зберігаються у сховищах Дрогобицького краєзнавчого музею, Львівської галереї мистецтв, Державного Ермітажу
(Петербург, Росія). За радянських часів
у будівлі влаштували санаторій «Розділ».
У березні 2004 р. палац продали
київській фірмі ТОВ «Мережа відпочинку» за 467 285 грн. Станом на
осінь 2008 р. пам’ятка перебувала в
занедбаному стані. Вхід на територію
заборонений. Рештки художніх предметів інтер’єру, які залишилися після
радянського періоду, невідомі осо-
25