На 1742 р. у селі вже проживало
108 родин, і майже в кожному дворі було по два воли. Селяни платили
данину: сторожове (2 золи), фірне,
чинш та ін. Панщину відробляли 1,5
дні на тиждень. У селі був бровар, дві
солодівні, корчма. На 1782 р. у Розвадові нараховувалося 147 родин.
Село розросталося в основному за
рахунок жовнірів. Поранені чи переобтяжені військовою службою, вони,
опинившись на перепочинку в Таборі,
залишалися на цих землях. Село приваблювало мешканців своїми природними умовами: водоймища з рибою,
поля й луки, повні звірини.
Розділ
Розділ (Роздол, Старий Розділ) —
містечко (селище міського типу) на
Роздільський ліс
24
південно-західному Опіллі (Миколаївський район Львівської області).
Розташоване на берегах річки Колодниці, лівої притоки Дністра. Є швейна фабрика, пивоварня й цегельня.
Поле «Розділ», що належало королівським селам Крупсько й Березина,
згадане в королівській грамоті Владислава II від 5 червня 1462 р. Власне
слово «розділ» слід ототожнювати з
поняттям «межа»: «роздільне поле»
було межовим між двома селами, розділяло їх.
У 1569 р. Мацей Чернейовський
отримав привілей на право заснування міста Розділ «на сирому ґрунті», тобто на необжитому місці, і про
це є згадки в акті люстрації королівщини 1570 р. У податковому реєстрі
1578 р. зазначено, що в Роздолі було