ни — графа Станіслава Скарбека. На
сьогодні доля останків відомого мецената Львова й Миколаєва невідома.
Гробниця родини Скарбеків стоїть
пусткою серед лісу, куди не доходить
пам’ять невдячних нащадків.
Сиротинець
У затишному місці поміж Дроговижем і Демнею Станіслав Скарбек збудував палац за проектом його австрійської резиденції в містечку Нуссдорф.
Палац у Закладі має вигляд букви «П»,
його середня частина є триповерховою,
а бокові мають чотири поверхи. Поблизу них — стилізовані башти, висотою в п’ять поверхів.
У 1840 р. у приміщенні свого палацу Станіслав Скарбек заснував
«Доброчинний інститут для сиріт та
убогих». Його діяльність узаконено
1 серпня 1843 р. Ця будівля неймовірної краси й витонченості мала стати
помешканням для всіх безпритульних
дітей. Мешкали тут діти багатьох національностей, але навчання велося
польською, в суворому католицькому
дусі. Окрім загальної освіти, діти здобували й фахові знання: дівчата вивчали городництво, куховарство та
шиття, а хлопці — різні види ремесел
й виготовлення горілки. Загалом у Закладі проживало до 400 неповнолітніх
сиріт: 250 хлопців та 150 дівчат.
Окрім дітей, у палаці Скарбека мешкали близько 60 стареньких.
Аби влаштувати для них притулок,
граф продав власний будинок театру
у Львові, звіринець, три містечка й 28
сіл. Натомість меценат одержав палац-інститут у Закладі у вічне володіння.
Історики й досі сперечаються щодо
того, чому Скарбек так уподобав це
місце. Одна з версій — у селі він мав
даму серця Анну, дружину місцевого
конюха. Кажуть, що з чотирьох її доньок принаймні дві – графові. Для цієї
жінки Станіслав придбав у Миколаєві
величезний будинок. У ньому Анна
так і не жила, але часто здавала його
в оренду для міських балів.
Серед викладачів інституту більшість становили поляки, однак були
й українці. Один з них — Денис Січинський — згодом став геніальним
композитором. У 1888 р. його, тоді молодого випускника консерваторії, за
порадою відомого професора В. Вшелячиньського, прийняли у Заклад на
посаду вчителя музики. Окрім співу,
Січинський навчав дітей грати на різноманітних музичних інструментах,
а в 1896 р. організував на базі інституту духовий оркестр. Наступні два
роки Денис був капельмейстром.
А 10 років, проведених у Закладі, увійшли до біографії композитора як «закладський період». За цей час Січинський 1892 р. написав кантату «Дні-
Сиротинець
15