Перлини Миколаївщини
Місце нашої подорожі — Миколаїв — місто, розташоване неподалік
від річки Дністер, за 3 км від залізничної станції Миколаїв-Дністровський.
Найдавніші поселення людини на
цих теренах нараховують 20—30 тис.
років. Вони репрезентовані мисливським літнім табором біля нинішнього села Дроговиж та зимовим поселенням у скельному гроті Прийма-1.
Завдяки сприятливим природним
умовам, людина проживала на території Миколаївщини й після палеоліту,
у добу мезоліту, тобто в IX—IV ст. до
нашої ери. Уже відомо дев’ять поселень цього типу в районі сучасних сіл
Верин, Крупсько, Прийма та Раделичі. На території району відомо 15 поселень епохи енеоліту (ІІІ ст. до н.е.)
у районі сіл Більче, Верин, Гірське,
Криниця, Крупсько, Прийма, Раделичі, Рудники та Тростянець. До І ст. н.е.
на території району належать дев’ять
поселень поблизу сіл Верин, Заклад,
Крупсько, Рудники та Тужанівці
Перші поселення на Миколаївщині
10
і два знайдені скарби римських монет
у с. Стільсько та м. Миколаєві.
У VI ст. територія району увійшла
до складу держави білих хорватів.
У VIII—ІХ ст. столиця Білої Хорватії, імовірно, перебувала в Стільську,
а головне святилище (требище) —
в Ілові. У 981—992 рр. князівства хорватів були приєднані до Київської Русі
великим князем Володимиром Свято
славовичем. Під час цих війн Стільсько було зруйноване й більше не піднялося до рівня міста.
Археолог А. Шнайдер згадує, що
під час закладення костелу в 1607 р.
було виявлено фундаменти мурів міста, тут також знайдено руські монети
й величезний бердиш. У XIX ст. було
видно ще вали, які оточували місто.
А. Шнайдер дотримувався думки, що
це був давній град Тетерев.
У 1241 р. монгольські війська пройшли територією району, знищивши
майже всі населені пункти. Під час
цього погрому загинуло поселення міського типу, яке було на схилах
Окружної гори (пізніше — Дроговиж).
Миколаївська земля відродилась
у складі Перемишльського князівства.
У лютому 1387 р. поляки окупували територію району. Почалося роздавання земель польським феодалам
і їхнім прибічникам (Волковичам,
Ходоровським). У 1403 – 1408 рр. привілеї на міське право дістав Вербіж,
куди закликали селитися польських
і німецьких колоністів.
В історичних документах XV ст.
є відомості про містечка Горожанна
Велика, Вербіж, Берездівці, Більче,