Путівник Стежками Миколаївщини | Page 12

Перлини Миколаївщини Місце нашої подорожі — Миколаїв — місто, розташоване неподалік від річки Дністер, за 3 км від залізничної станції Миколаїв-Дністровський. Найдавніші поселення людини на цих теренах нараховують 20—30 тис. років. Вони репрезентовані мисливським літнім табором біля нинішнього села Дроговиж та зимовим поселенням у скельному гроті Прийма-1. Завдяки сприятливим природним умовам, людина проживала на території Миколаївщини й після палеоліту, у добу мезоліту, тобто в IX—IV ст. до нашої ери. Уже відомо дев’ять поселень цього типу в районі сучасних сіл Верин, Крупсько, Прийма та Раделичі. На території району відомо 15 поселень епохи енеоліту (ІІІ ст. до н.е.) у районі сіл Більче, Верин, Гірське, Криниця, Крупсько, Прийма, Раделичі, Рудники та Тростянець. До І ст. н.е. на території району належать дев’ять поселень поблизу сіл Верин, Заклад, Крупсько, Рудники та Тужанівці Перші поселення на Миколаївщині 10 і два знайдені скарби римських монет у с. Стільсько та м. Миколаєві. У VI ст. територія району увійшла до складу держави білих хорватів. У VIII—ІХ ст. столиця Білої Хорватії, імовірно, перебувала в Стільську, а головне святилище (требище) — в Ілові. У 981—992 рр. князівства хорватів були приєднані до Київської Русі великим князем Володимиром Свято­ славовичем. Під час цих війн Стільсько було зруйноване й більше не піднялося до рівня міста. Археолог А. Шнайдер згадує, що під час закладення костелу в 1607 р. було виявлено фундаменти мурів міста, тут також знайдено руські монети й величезний бердиш. У XIX ст. було видно ще вали, які оточували місто. А. Шнайдер дотримувався думки, що це був давній град Тетерев. У 1241 р. монгольські війська пройшли територією району, знищивши майже всі населені пункти. Під час цього погрому загинуло поселення міського типу, яке було на схилах Окружної гори (пізніше — Дроговиж). Миколаївська земля відродилась у складі Перемишльського князівства. У лютому 1387 р. поляки окупували територію району. Почалося роздавання земель польським феодалам і їхнім прибічникам (Волковичам, Ходоровським). У 1403 – 1408 рр. привілеї на міське право дістав Вербіж, куди закликали селитися польських і німецьких колоністів. В історичних документах XV ст. є відомості про містечка Горожанна Велика, Вербіж, Берездівці, Більче,