Ч а с т и н а п е р ш а . З а г а д к а
цтво, куди кожний приставав, був би він пан чи невольник, аби
християнин»74.
«Книги буття» написав Микола Костомаров (1817-1885), профе
сор російської історії в Київському університеті і головний ідеолог
братства. Саме на його весілля не доїхав у квітні 1847 року зааре
штований Шевченко. Костомарова заарештували за кілька днів до
того. Він був сином російського дворянина і українки-кріпачки з
Острогожчини, тих самих країв, які зародили в Рилєєва інтерес до
України. Костомаров закінчив Харківський університет і в 1846-му
обійняв кафедру в Київському університеті, наступного року він з
товаришами заснував Кирило-М ефодіївське братство. На той м о
м ент він уже був знайомий з «Історією русів», цей трактат ще на
прикінці 1830-х років вплинув на політичні погляди та історичні
твори Костомарова, зокрема на його біографію Богдана Хмель
ницького, яка вперше вийшла в 1857-му.
«Історія русів» справила вплив і на погляди іншого братчика, Пан
телеймона Куліша (1819-1897). Він народився в сім’ї дрібної шляхти на
Чернігівщині і став одним з найвпливовіших українських письмен
ників і фольклористів XIX століття. На початку 1840-х років не було
більшого шанувальника «Історії русів» і палкішого пропагандиста
пов’язаного з нею козацького міфу, ніж Пантелеймон Куліш. У 1843
році він опублікував два твори, на яких великою мірою позначила
ся «Історія русів», — російськомовну повість «Михайло Чарньїшенко,
или Малороссия восемьдесят лет назад» і популярну історичну поему
українською «Од початку Вкраїни до батька Хмельницького»75.
74 Рукопис M. І. Костомарова «Книги буття українського народу» // Кирило-
Мефодіївське товариство: У з т. — K.: Наук, думка, 1990. — T. і. — С. 250-258. Про
Кирило-Мефодіївське братство див.: Kozak, Stefan. Ukraińscy spiskowcy i mesjaniści:
Bractwo Cyryla i Metodego. — Warszawa, 1990.
75 Автобиография Николая Ивановича Костомарова // Русская мысль. — 1885. —
№ 5. — С. 211; Тарас Шевченко: Документи і матеріали до біографії, 1814-1861 / За
ред. Є. П. Кирилюка. — K., 1982. — С. 88-159, тут 116; Возняк М. Псевдо-Кониський
і псевдо-Полетика («Исторія Русовъ» у літературі й науці). — Львів-K ., 1939. —
C. 31-32. Про Костомарова, його політичні погляди й історичні твори див.: Prymak,
Thomas М. Mykola Kostomarov: A Biography. — Toronto, 1996. Про Куліша див.: Luckyj,
George S. N. Panteleim on Kulish: A Sketch o f His Life and Times. — Boulder, Colo., 1983.
Список «Історії русів», який належав Кулішу, зберігається в Інституті рукопису
НБУВ (ф. і, спр. 4094).
80