Розділ 3 . Н а р о д ж е н н я м іф у
непроходимые болота , утучняя все то телами наших мертвецов , падших целыми тысячами от тяжестей , голода и климатов ». Він мав на увазі використання козацьких полків на будівництві нової царської столиці Санкт-Петербурга56 .
Тарас Шевченко , переповідаючи сюжет « Історії русів » про розмову царя та наказного гетьмана , вклав в уста Полуботка такі слова : 0 царю поганий , Царю проклятий , лукавий , Аспиде неситий ! Що ти зробив з козаками ? Болота засипав Благородними костями ; Поставив столицю На їх трупах катованих ! 1 в темній темниці Мене , вольного гетьмана , Голодом замучив У кайданах . Царю ! царю ! І Бог не розлучить Нас з тобою ... 57
Подібно до Кондратія Рилєєва , Шевченко сприйняв « Історію русів » як маніфест свободи , але знайшов там і те , чого Рилєєв не побачив : заклик до боротьби з гнобителями українського народу — російськими царями і дворянами . Саме в Шевченковому варіанті цей твір захоплював тогочасних читачів і тому перетворився на біблію українського національного руху . Шевченкові вірші надихали сотні , тисячі , а в кінцевому підсумку десятки , якщо не сотні тисяч українців на боротьбу за національні права . Проте чи були резони в Шевченковій інтерпретації « Історії русів »?
Тарас Шевченко — не перший письменник , який пішов слідами Рилєєва і шукав в « Історії русів » історичний матеріал і натхнення . Йому передували його сучасники Олександр Пушкін і Микола Гоголь , чиє прочитання « Історії русів » теж відрізнялося від рилєєвського .
56 Там само ; Исторія Русовь . — С . 229-230 ; Возняк М Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика (« Исторія Русовь » у літературі й науці ). — Львів-К ., 1939 . — С . 29-31 .
57 Шевченко Т . Г . Зібрання творів : У 6 т . — К ., 2003 . — Т . і : Поезія 1837-1847 . — С . 275-276 .
69