Ча с т и н а п е р ш а . За г а д к а
Юрій Хмельницький уособлював крах козацтва при польських королях і турецьких султанах , то Кирило Розумовський символізував його успіх при російських імператорах . Козацький гетьман був президентом Академії наук , мало не членом імператорської родини . Однак за пишним зовнішнім фасадом небагато лишилося від колишньої незалежності гетьманів і автономії козацької держави . Невдовзі Розумовський добре відчує це на собі .
У 1762-му 34-річний Кирило Розумовський допоміг зійти на російський престол німецькій принцесі , яка увійшла в історію під іменем Катерини II . Вона мала більш ніж сумнівні права на імперський престол , адже її чоловіка Петра III скинули в результаті перевороту , і він помер через кілька днів за підозрілих обставин . Іншу можливу кандидатку , незаконну доньку Олексія Розумовського й імператриці Єлизавети , розшукали в Італії і вивезли в Петербург , там вона й померла у в ’ язниці . Кирило Розумовський , один з головних учасників перевороту , сподівався нагороди у вигляді розширення прав Гетьманату і спадкового гетьманства для своєї родини . Але нічого подібного від нової імператриці не отримав . Вона виросла на ідеалах Просвітництва , вірила в універсальні правила та цінності і збиралася принести Росії лад , централізацію і верховенство закону . Катерина II не переймалася окремими правами і привілеями автономної частини імперії . В листопаді 1764 року Розумовського відкликали в Петербург і змусили зректися булави . Посаду гетьмана скасували знову , і цього разу назавжди . Упродовж двох десятиліть Катерині II вдалося повністю інтегрувати козацькі землі у склад імперії . Вона знищила Запорозьку Січ ; скасувала автономію Гетьманату і поділила його на кілька губерній , які підлягали безпосередньо Петербургу ; розформувала козацькі полки і запровадила в колишній гетьманській державі кріпацтво .
Розібравшись із козацькою автономією , Катерина II доклала зусиль , щоб залучити старшинську еліту на імперську службу . Козацький старшина Петро Завадовський ( 1739-1812 ) був одним з фаворитів нової імператриці і з 1780-х років провадив освітню реформу в імперії — на початку XIX століття він став першим російським міністром освіти . Полковник київського полку Олександр Безбородько зробив ще кращу кар ’ єру — від секретаря імператриці до канцлера і головного архітектора зовнішньої політики імперії . Він стояв за багатьма ініціативами російської держави , спрямованими проти
бо