К о з а ц ь к і р о д и н и С т а р о д у б і ц и н и
Миклашевські
Михайло Миклашевський ( і757 ” і 847 ), колишній генерал-губернатор і сенатор , правнук стародубського полковника Михайла Миклашевського , виведеного в « Історії русів » з особливою повагою . Саме в його маєтку Олександр фон Бріген восени 1825 року бачив рукопис « Історії русів » і зібрав відомості про « історію Худорби ». Миклашевські були пошлюблені з Безбородьками , Борозднами і Шираями .
Радкевичі
Яків Радкевич ( 1763-1830 ), учитель історії у стародубському повітовому училищі , був вірогідним власником списку російського перекладу « Літопису Малоросії » Жана-Бенуа Шерера , що його використовував автор « Історії русів ». Він був знайомий з Михайлом Миклашевським і Петром Бороздною . Породичався з родиною Занковських , яка мала широкі зв ’ язки у Стародубському полку . Шурин Радкевича Андрій Занковський служив в Олександра Безбородька і був пов ’ язаний шлюбом з Миклашевськими . Брат другої дружини Занковського Михайло Лишень взяв за дружину дівчину з роду Шираїв .
Шираї
Степан Ширай ( 1761-1841 ), генерал у відставці , предводитель чернігівського дворянства , відомий популяризатор « Історії русів ». Ширай був онуком Василя Гудовича , виведеного в « Історії русів » у дуже позитивному ключі . Був пов ’ язаний з Миклашевськими , Галецькими і Скорупами , предки яких фігурують в « Історії русів ». Через двоюрідну сестру Ганну Ширай-Безбородько був пов ’ язаний з Безбородьками . Зять Петра Бороздни .
406