Розділ 17 . С у п е р н и к и
Можливо , те , що розслідування діяльності Рєпніна почав зять Віктора Кочубея , — простий збіг ( відомо , що Рєпнін конфліктував також з міністром фінансів графом Дмитром Гур ’ євим , син якого Олександр заступив Рєпніна на посаді малоросійського губернатора в 1834 році ). Але складається враження , що наприкінці життя старий губернатор таки поплатився за свій конфлікт з українськими вельможами , їхніми родичами та покровителями в Петербурзі . Боротьба двох центральних гравців у малоросійській політиці 1820- х років Рєпніна та Ширая нарешті закінчилася . Але змагання їхніх поглядів на історію України , як нам здається , входило в найцікавішу фазу442 .
Отже , Рєпнін і Ширай були конкурентами . Вони по-різному розуміли інтереси України і пропагували різні історичні концепції . Такий висновок створює нове тло , на якому слід розглядати появу й поширення « Історії русів ». Він дозволяє повернутися і до гіпотези , що , можливо , Степан Ширай долучився не тільки до поширення , а й до написання цього твору . Схоже , що за цим припущенням тепер існує достатньо аргументів .
Ширай з різних боків добре вписується у портрет автора або співавтора « Історії русів ». Козацько-дворянське походження Ширая відповідає настановам анонімного автора стосовно ролі козаків і старшини в українській історії . А його військова кар ’ єра , особливо участь у турецьких війнах і поділах Польщі , може пояснити любов автора до батальних сцен та обізнаність із географією південної України , де розгорталася більшість справжніх і вигаданих битв , що фігурують на сторінках пам ’ ятки . Крім того , Ширай володів землею в Єлисаветградському та Ольвіопольському повітах на півдні . За час служби в армії Ширай познайомився з багатьма людьми , важливими для автора « Історії русів ». Один із них — Ар-
442 Шандра , Валентина . Створюючи імперську еліту // День . — 2006 . — 15 грудня . — № 220 ( http :// www . day . kiev . ua / uk / article / ukrayina-incognita / ctvoryuyuchi- ішрегБки-еІіШ ). Про посаду губернатора в Р о с ій с ьк ій імперії XIX століття і стосунки губернаторів з центром див . статті : Биктаиіева , Алсу . Механизм назначения губернаторов в России в первой половине XIX века // Отечественная история . — 2006 . — № 6 . — С . 31-41 ; БикташеваА . Надзор над губернаторами в России в первой половине XIX века // Вопросы истории . — 2007 . — № 9 . — С . 97-Ю 5- Дякую Джону ЛеДону за інформацію про конфлікт Рєпніна з Гур ’ євим .
375