Ч а с т и н а п ’ я т а . Р о д и н н е к о л о
шала черниговского Степана Михайловича Ширая ». Бантиш-Каменський імовірно отримав цей рукопис ще до від ’ їзду з України , адже його було згадано в записці про права козаків , підписаній Рєпніним восени 1824 року — перша відома сьогодні згадка про існування « Історії русів » 438 .
Записка генерал-губернатора від 1824 року показує , що цей текст був відомий не тільки Бантишу-Каменському , а й власне Рєпніну і вплинув на них обох . Однак « Історія русів », на відміну від твору Бантиша-Каменського , являла собою старшинську версію історії України , якою праця Бантиша так ніколи і не стала . Судячи з активного переписування « Історії русів », вона припала до душі колишній козацькій старшині і продовжила давню традицію створення і поширення історичного знання в рукописній формі . Ця традиція охоплювала не тільки відомі козацькі літописи першої половини XVIII століття , як-от Самійла Величка і Григорія Грабянки , а й місцеві стародубські твори — літописи Романа Ракушки-Романовського ( Самовидця ), Григорія Покаса з Почепа , Федора Манківського з Шептаків і [ Архипа ] Худорби з Погребків під Новгородом-Сіверським439 .
Добрий приклад відмінностей між « Історією русів » та працею Бантиша , коли йдеться про ставлення до них нащадків козацької старшини , подає один із записів у щоденнику Михайла Погодіна , про який уже йшлося вище . За кілька тижнів до цитованого раніше запису про настрої в малоросійському суспільстві , що їх поділяв і автор « Історії русів », у травні 1822 року Погодін відвідав Костянтина Калайдовича , одного з провідних дослідників руських літописів . Судячи з щоденника , вони говорили « об Истории Малой России , изданной Бантыш-Каменским . При этом Калайдович сообщил , что Кочубей не хочет , чтобы там было говорено о жене полковника Кочубея , при Петре имевшей связь с Мазепой ; также оно письмо сего последнего , в коем он укоряет Кочубея в том , что тот , выведенный
438 Бантыш-Каменский Д . История Малой России . — М ., 1830 . — С . х ; Дячук , Леонтій . Записка про малоросійських козаків Миколи Рєпніна-Волконського // Четверта академія пам ’ яті професора Володимира Антоновича . — К ., 1999 . — С . 117-140 .
439 Бовгиря А . Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII століття . Списки та редакції творів . — К ., 2010 . — С . 136-148,250,257,263,278,287,296 .
372