Ч а с т и н а п ’ я т а . Р о д и н н е к о л о
обережніше . 1869 року він писав Максимовичу : « Есть ли известия о подлиннике Конисского ? Не исправлен ли кем его язык ? ... Не есть ли здесь его патриотическое благокознение (?) Хорошо ли издание Бодянского ?» Погодін міг відповісти на це питання краще за своїх кореспондентів з Максимовичем включно . Судячи із запису в щоденнику Погодіна від червня 1822 року , він був до кола автора « Історії русів » ближче за решту дослідників цього тексту413 .
У погодінському щоденнику за з червня згадано розмову з Олексієм Кубаревим , наставником Погодіна у Московському університеті , і близьким другом Кубарева Михайлом Шираєм , сином Степана Ширая . ( Саме у Кубаревих Михайло прилаштував на виховання свого « незаконнонародженого » брата Олександра .) Від молодого Ширая , теж студента Московського університету і конкурента Погодіна у змаганні за золоту магістерську медаль , Погодін дізнався про українські настрої і записав про це у щоденнику . Далі вони говорили « о некоем Судиенке , который , не занимая никакой должности гражданской , управлял , по одному внушенному почтению , целым городом ; о Михаиле , петербуржском митрополите », якого начебто обожнювали в Чернігові . Настрої , зафіксовані Погодіним , панували в українському колі родини Шираїв . Судієнки були пов ’ язані з Шираями , а батько Михайла Ширая Степан добре знав петербурзького митрополита Михайла Десницького , колишнього чернігівського архієпископа , який відвідував його в Солові і намагався напоумити Уляну Ширай414 .
З одного боку , погодінський щоденник підтверджує думку Оглоблина , що « Історію русів » « відкрили » не 1828 року , а раніше , — з цим погоджуються всі сучасні дослідники пам ’ ятки . З другого боку , він робить генерала Ширая , одного з головних фігурантів версії , яку Оглоблин заперечує , набагато важливішою і цікавішою персоною , ніж вважалося раніше . Судячи з погодінського щоденника , Степан Ширай та / або деякі члени його родини поділяли основні ідеї « Історії
413 Цит . за : Пономарев С . И . Письма М . П . Погодина к М . А . Максимовичу // Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук . — СПб ., 1883 . — Т . 31 . — С . 107 . Див . також : Возняк М . Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика (« Исторія Русовъ » у літературі й науці ). — Львів-К ., 1939 . — С . 45 . 414 Дневник Михаила Погодина , РГБ , Фонд рукописей , ф . 231 / 1 , К . 30 , № і , запис за
З червня 1822 р . Цит . за : Барсуков Н . Жизнь и труды М . П . Погодина . — СПб ., 1888 . — Т . і . — С . 153 . Оглоблин О . Люди старої України . — С . 155 — 157 .
350