Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 343

Розд іл 16. Впливовий зять Бороздна належав до першого покоління землевласників Гетьма­ нату, які почали одружуватися поза звичним колом старш инської еліти. Іванів брат Василь узяв за дружину Любов Угрюмову, — су­ дячи з прізвища, вона теж була росіянкою. Старий, більш-менш за­ критий світ покоління Петра Бороздни розсипався, що викликало у старш инської еліти колишнього Гетьманату тривогу за майбутнє402. У повітрі пахло змінами, але стара шлюбна стратегія родичати­ ся з давньою стародубською елітою не зникла за один день. Шлюб Миколи, наймолодшого сина Петра Бороздни, цілком вписувався у цю традиційну схему. Він одружився з Єлизаветою Миклашев- ською, донькою сусіда Борозден і власника Понурівки Михайла Миклашевського. Поряд з нею його й було поховано. Цей шлюб — стандартний матримоніальний хід родини Борозден — викликає особливий інтерес з огляду на пошук автора «Історії русів». Микола Бороздна народився в Медведеві у жовтні 1808 року. У квітні 1826- го він закінчив Московський університет і вступив на державну службу, сперш у працював у Рязані, потім у Сімферополі. 1830 року він вийшов у відставку, повернувся на Стародубщ ину і одружився з Єлизаветою Миклашевською. Власник Киваїв невдовзі почав про­ суватися по дворянській лінії. Його обрали предводителем ново- зибківського дворянства, а потім усієї Чернігівської губернії. Після земельної реформи 1861 року і скасування кріпацтва його призна­ чили смоленським губернатором. Бороздна проявив себе як д і­ євий губернатор, і підлеглі ставилися до нього з повагою. Микола Бороздна помер 1878 або 1880 року. Його дружина Єлизавета Ми- клашевська пережила чоловіка на кілька років і померла 1886-го. їх поховали в родинному маєтку в Киваях403. Бороздни і Миклашевські були пов’язані шлюбами як мінімум з перших десятиліть XVIII століття. Анастасія Миклашевська була дружиною генерального бунчужного Івана Івановича Бороздни і бабусею Петра Івановича Бороздни. Шлюб Миколи з Єлизаветою Миклашевською, який відбувся після смерті Петра Бороздни, зміц­ нив традиційний зв’язок, що тривав і після смерті Михайла Ми­ клашевського. Коли у серпні 1847 року помер старий власник По- 402 Модзалевский В. Малороссийский родословник. В 4 т. — К., 1908-1914. — Т. і. — С. 74 - 77 - 403 Там само. — Т. і. — С. 77-78; Т. 2. — С. 498-499. 341