Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 34

Ч а с т и н а п е р ш а . З а г а д к а волю імператора до кінця. Микола хотів, щоб страту провели п е­ ред четвертою годиною ранку. Вже була майже п ’ята, сонце швидко розганяло темряву, а три чоловіки, засуджені за державну зраду, все ще були живі. Голеніщев-Кутузов наказав поквапитися. Шокова­ них і закривавлених в’язнів, один ледве міг стояти на ногах, знову підняли на поспіхом поправлений ешафот. «Проклятая земля, где не умею т ни составить заговора, ни судить, ни вешать!» — нібито сказав один з них. Інший крикнув Голеніщеву-Кутузову: «Подлый опричник тирана! Дай же палачу твои аксельбанты, чтоб нам не умирать в третий раз!» Генерал стояв незворушно. До ш остої годи­ ни страта нарешті закінчилася. Тіла п ’ятьох в’язнів, які вважали, що віддають своє життя боротьбі за свободу, прибрали. Наступного дня їх перевезли на острів Голодай неподалік Петербурга і поховали в таємній могилі. П’ятеро чоловіків, страчених того літнього ранку 1826 року на березі Неви, очолювали змову декабристів, організовану ветерана­ ми війни з Наполеоном. Вони хотіли змінити політичний устрій Ро­ сійської імперії. 14 грудня 1825 року, за сім місяців до с