Ро зд іл 15. П р о п у щ е н е
і м ' я
цілого XVIII століття. В 1770-х роках клинцівські старовіри нібито
напали на одне з господарств Борозден — суд у цій справі тривав з
1772 по 1776 рік. Якщо складати список стародубської шляхти, неза-
доволеної старовірами, то Бороздни стояли б на перш ому м ісці391.
Отже, походження, освіта й інтелектуальні інтереси не виклю
чали Петра Бороздну з кола гіпотетичних авторів «Історії русів»,
крім того, він мав усі підстави не любити колишню польську шляхту
і поселенців-старовірів. Але все це стосується й інших членів його
родини, Петро — не єдиний Бороздна, який умів писати і потрапив
друкуватися. В 1818 році, коли з’явився перший датований список
«Історії русів», у М едведеві жив інший Бороздна, який теж забав
лявся літературною працею. Його звали Василь Бороздна, він був
старшим сином Петра.
Василь Бороздна народився в М едведеві 18 лютого 1793 року, він
був другою дитиною Петра Бороздни і Катерини Кулябко-Корець-
кої. Петро записав свого ш естирічного сина на цивільну службу —
своїм помічником у стародубському суді (Петро тоді був суддею
Стародубського повіту). 1802 року, ставши маршалком новозибків-
ського дворянства, Петро Бороздна перевів туди по службі і свого
9-літнього сина. В 1805 році Василь Бороздна отримав чин колезь
кого реєстратора, а і8о8-го став губернським секретарем. Але у ве
ресні 1813-го в кар’єрі 20-літнього Василя стався несподіваний по
ворот: він звільнився зі служби у батька і згодом переїхав у Петер
бург працювати в Колегії закордонних справ. У липні 1814-го Василь
вступив на службу по цьому відомству, а через два роки його при
значили секретарем у російську місію в Персію. Ця місія вирушила
до країни призначення 1817 року, її очолював один з найсуперечли
віших діячів російської історії, друг декабристів і покоритель Кав
казу генерал Олексій Єрмолов (1777— 1861).
Василь Бороздна добре впорався з дипломатичною роботою і
повернувся додому з перським орденом Лева і Сонця. Невдовзі він
отримав і російську нагороду — орден св. Анни, а в липні 1818 року
його підвищили до колезького асесора — за чотири роки він підняв
39 1
Перекрестов И. К вопросу о законном или самовольном заселении слободы
Клинцы // Клинцовский летописец. — Клинцы, 2004. — Т. 1. — С. 28-34; Петров Б.
Поэт пушкинской поры // Бороздна И. П. Писано в селе Медведево... — Клинцы,
2004. — С. 47-81.
329