Розділ 15 . Пропущ ене ім ’ я
тому обох відправили в Сибір , але згодом помилували і повернули додому . Місцеві так і не пробачили Янжулу зради , і ще 1734 року він клопотав про захист від звинувачень у доносі на Бороздну . Горська історія , видозмінена і прикрашена новими деталями , все ще жила на Стародубщині , хоч зловмисник з Янжула став Чекатуновим , ім ’ я його жертви загубилося , а наклеп на імператрицю перетворився на історію про царського орла376 .
Чи може існувати зв ’ язок між Іваном Бороздною та іншими членами його родини , які жили у цих краях на початку XIX століття , і тим , що анонімний автор несподівано замовчує ім ’ я головного персонажа горського епізоду ? Слід зазначити , що автор « Історії русів » таки згадує родину Борозден . Вона фігурує у зв ’ язку з призначенням Івана Владиславовича Бороздни на посаду генерального бунчужного у 1729 році . Але цей епізод нічим не компрометує Борозден і не загрожує викрити справжнє ім ’ я автора — його взято прямо з « Краткой летописи Малой России », упорядкованої Олександром Безбородьком і опублікованої Василем Рубаном 1777 року . Горський епізод відрізнявся . Себе автор захищав чи Борозден , — так чи інакше за його мовчанням мали стояти якісь міркування стосовно цього козацького клану . Головою родини Борозден був на початку XIX століття Петро Іванович Бороздна . Якщо ми хочемо більше дізнатися про Борозден та їхній можливий стосунок до « Історії русів », слід уважніше придивитися до патріарха цієї родини377 .
Петро Бороздна народився 1765 року і був правнуком жертви горського епізоду , стародубського сотника і наказного полковника Івана Лаврентійовича Бороздни . Сину полковника і діду Петра , Івану Івановичу Бороздні , вдалося не тільки зберегти й розширити володіння сім ’ ї після заслання і смерті Івана Лаврентійовича , а й зробити блискучу військову кар ’ єру . Він почав службу 1735 року в чині значкового товариша , брав участь у російсько-турецькій війні 1735-1739 років і був одним зі стародубських старшин , які підписали інструкції законодавчій комісії Катерини II у 1767 році . Іван
376 Модзалевский В . Малороссийский родословник . В 4 т . — К ., 1908-1914 . — Т . і . — С . 66-67 . Горбань , Микола . Слово і діло . — X ., 1930 ; репр .: К ., 1993 . — С . 77-82 .
377 Исторія Русовъ . — С . 234 . Пор .: Краткая летопись Малыя Россіи с 1506 по 1776 годъ . — СПб ., 1777 . — С . 192 . Про Таємну канцелярію див .: Исторія Русовъ . — С . 228 , 238-239,243 .
321