Ч а с т и
на четверта
. Н езви чн і
п ід о з р ю в а н і
ївською академією кінця XVIII — початку XIX століття. Наприклад,
підсумовуючи діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачно-
го, який помер 1622 року, анонімний автор писав, що він відновив
Київську академію при Братському монастирі. Академія і монастир
справді були пов’язані у другій половині XVIII століття, але не в
XVII. Автор у деталях описує, як студенти академії 1744 року вітали
імператрицю Єлизавету Петрівну (невдовзі по тому, як вона відві
дала Козелець, батьківщ ину свого коханця Олексія Розумовського),
і виказує добре знання київської топографії, особливо Подолу, де
розташовувалася академія. Автор згадує, наприклад, що при в’їзді
у Київ Єлизавету зустрічав ряджений студент в образі засновника
міста князя Кия: «он встретил государыню на берегу Днепра, у кон
ца мосту». Епізод написано так, ніби всі знають, де це місце. Біль
шість згадок про Київ в «Історії русів» стосуються саме академії та
Подолу363.
Згадки про історію Київської академії виказують знайомство
анонімного автора і з іншими навчальними закладами імперії. На
першій сторінці трактату йдеться про «историю преподобного Не
стора Печерского и его последователей и предшественников, ту ис
торию писавших, кои все были академики или члены того главного
училища, которое во славянах заведено было в городе Киеве Кири
лом, философом греческим, скоро по введении туда религии». Далі
автор згадує «руского избирательного князя или гетмана Сагайдач
ного и митрополита киевского Петра Могилу, древнюю Академию
Киевскую восстановивших». Перенісши початки Київської акаде
м ії у князівські часи і назвавши її «главным училищем», анонім
ний автор підставився під критику — деякі дослідники XIX століття
сумнівалися в достовірності цих пасажів. Але ці анахронічні заяви
вказують на період написання «Історії русів» і дають нам підказки
про освіту автора.
Термін «главное училище» походить, імовірно, від «Главного
народного училища», заснованого в Петербурзі 1783 року. Три роки,
до 1786-го, в його складі функціонувала вчительська семінарія, зго
дом відокремлена. Професори Головного народного училища і вчи
тельської семінарії були тісно пов’язані з Імператорською академ і
єю наук, іншими словами — вони були «академіками», як на пер
363 Исторія Русовъ. — С. і-іі, 48,244.
308