Ч а с т и
н а четверта
. Н езви чн і
п ід о з р ю в а н і
ми не знаємо, але через два тижні, 26 жовтня, Марков отримав ко
пію листа за підписом Радкевича, адресованого його безпосеред
ньому начальнику Івану Назарову. В листі було сказано: «Имея на
добность дважды отлучиться в село Гринев в дом его сиятельства
Графа Ильи Андреевича Безбородка, полагая на обе отлучки не боле
осьми дней, покорнейше прошу от Его Высокоблагородия Господи
на директора училищ [Михайла Маркова. — С. П.] исходатайство
вать мне на то позволение. О сем просит третьего класса учитель
Стародубского училища Яков Радкевич». За дозволом діло не стало,
і 5 листопада 1806 року Радкевичу повідомили, що він може їхати
у Гринів.
У Гринівському палаці Іллі Безбородька була добра бібліотека,
і подорож Радкевича невдовзі по тому, як він здав топографічний
опис Стародубщини, цілком може означати, що він збирався про
довжити своє дослідження. Важко уявити іншу причину схваленої
начальством поїздки провінційного вчителя в маєток високого
посадовця. Навіть якщо припустити, що Радкевич знав Іллю Без
бородька завдяки родинним зв’язкам і граф навіщось хотів бачи
ти його — наприклад, порадитися про заснування Ніжинського
ліцею, — важко уявити, що Безбородько замість того, щоб просто
викликати Радкевича до себе, надсилає йому запрошення, прийня
ти яке Радкевич може в час, дозволений Марковим. Лист Радкевича
Назар’єву показує, що він знав, скільки часу займе справа, але не
мав на увазі конкретних дат. Бібліотека — одна з небагатьох речей,
які могли цікавити провінційного вчителя у Гриневі і невизначено
довго чекати на його приїзд358.
Хай там навіщо Радкевич приїздив у Гринів, наявні в нас докум ен
ти встановлюють дуже важливий зв’язок між одним з кандидатів
на авторство «Історії русів» і місцем, де, згідно з даними Олексан
дра Лазаревського, 1828 року було знайдено цю пам ’ятку. Якщо
Радкевич був бажаним гостем у маєтку, то він міг там бувати і до,
і після листопада і8о6-го. Можливо, він користувався бібліотекою
не тільки для топографічного опису Стародубщини, а й для твору
на зразок «Історії русів» і лишив там копію? Або такий твір йому
358 ЧОДА, ф. 229, оп. і, спр. з, арк. 725,737,747,820; Оглоблин О. П. До питання про
автора «Історії русів». — К., 1998. — С. 27-34.
304