Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 306

Ч а с т и н а четверта . Н езви чн і п ід о з р ю в а н і ми не знаємо, але через два тижні, 26 жовтня, Марков отримав ко­ пію листа за підписом Радкевича, адресованого його безпосеред­ ньому начальнику Івану Назарову. В листі було сказано: «Имея на­ добность дважды отлучиться в село Гринев в дом его сиятельства Графа Ильи Андреевича Безбородка, полагая на обе отлучки не боле осьми дней, покорнейше прошу от Его Высокоблагородия Господи­ на директора училищ [Михайла Маркова. — С. П.] исходатайство­ вать мне на то позволение. О сем просит третьего класса учитель Стародубского училища Яков Радкевич». За дозволом діло не стало, і 5 листопада 1806 року Радкевичу повідомили, що він може їхати у Гринів. У Гринівському палаці Іллі Безбородька була добра бібліотека, і подорож Радкевича невдовзі по тому, як він здав топографічний опис Стародубщини, цілком може означати, що він збирався про­ довжити своє дослідження. Важко уявити іншу причину схваленої начальством поїздки провінційного вчителя в маєток високого посадовця. Навіть якщо припустити, що Радкевич знав Іллю Без­ бородька завдяки родинним зв’язкам і граф навіщось хотів бачи­ ти його — наприклад, порадитися про заснування Ніжинського ліцею, — важко уявити, що Безбородько замість того, щоб просто викликати Радкевича до себе, надсилає йому запрошення, прийня­ ти яке Радкевич може в час, дозволений Марковим. Лист Радкевича Назар’єву показує, що він знав, скільки часу займе справа, але не мав на увазі конкретних дат. Бібліотека — одна з небагатьох речей, які могли цікавити провінційного вчителя у Гриневі і невизначено довго чекати на його приїзд358. Хай там навіщо Радкевич приїздив у Гринів, наявні в нас докум ен­ ти встановлюють дуже важливий зв’язок між одним з кандидатів на авторство «Історії русів» і місцем, де, згідно з даними Олексан­ дра Лазаревського, 1828 року було знайдено цю пам ’ятку. Якщо Радкевич був бажаним гостем у маєтку, то він міг там бувати і до, і після листопада і8о6-го. Можливо, він користувався бібліотекою не тільки для топографічного опису Стародубщини, а й для твору на зразок «Історії русів» і лишив там копію? Або такий твір йому 358 ЧОДА, ф. 229, оп. і, спр. з, арк. 725,737,747,820; Оглоблин О. П. До питання про автора «Історії русів». — К., 1998. — С. 27-34. 304