Розділ 14. У ч и т е л ь
істо рії
безпосереднім начальником, який також мав чин надвірного рад
ника. Племінник Докії Радкевич, син її впливового брата капітан
Ілля Андрійович Занковський стояв у списку під номером 45, а ко
лега Радкевича Єфим Іванович Ятченко — під номером 146. Звісно,
офіційний чин вирішував не все: у провінційному суспільстві тих
часів так само, якщо не більше, враховували походження і статки,
але чин, поза сумнівом, був також не зайвим і, мабуть, допоміг Рад-
кевичу стати своїм у стародубському середовищ і353.
З м етричної книги церкви св. Симеона у Стародубі, до якої
належала родина Радкевича, ми дізнаєм ося, що в січні 1816 року
він поховав друж ину Докію. Про долю їхнього сина нічого не відо
мо, але донька Варвара 1819 року вийшла заміж за капітана Яко
ва Хмелевського, яком у належало село Хмелівка під Стародубом.
Радкевич, як і раніш е, жив у своєм у стародубськом у будинку зі
слугою Д іомидом Возкрянкою, селянином-кріпаком. Він і далі ви
кладав у стародубськом у училищ і. Востаннє Радкевича згадано у
шкільних звітах за 1829-1830 навчальний рік. На той м ом ент йому
було 67 років, імовірно він уже мав слабке здоров’я. В останні роки
роботи Радкевича уроки закону Божого, які він вів кількадесят ро
ків, передали м ісцевом у священику, платня зменш илася, а підпис
Радкевича зникає зі шкільних докум ентів — їх тепер підписував
секретар. Згідно з церковними записами, Яків Радкевич помер
5 травня 1830 року354.
Біографія Радкевича додає інтриги до наших пошуків. З неї
виходить, що учитель Яків Федорович Радкевич зі Стародуба мав
досить освіти та загальнокультурних зацікавлень, щоб перекласти
«Літопис Малоросії» Шерера або принаймні зберігати у своїй бі
бліотеці його російський переклад. Це, своєю чергою, дає підстави
додати Радкевича до нашого списку «незвичних підозрюваних»,
які могли мати стосунок до написання або редагування «Історії
русів». Походженням, освітою, професійним досвідом, родинними
зв’язками і становищ ем у стародубському товаристві Радкевич їм
не поступається. Але чи витримає він перевірку, якої не пройшли
багато інших кандидатів? Чи існують свідчення, що Радкевич мав
353 ЧОДА, ф. 133, оп. і, спр. 382, арк. 179, прим.; ф. 229, оп. і, спр. 51, арк. 1260-1261.
354 ЧОДА, ф. 229, оп. і, спр. 51, арк. 1276-1276 зв.; Государственный архив Брянской
области, ф. 255, оп. і, д. 267, л. 85 об., 95 об., 121 об., 146 об.
301