Час ти н а четверта . Незвичні підозрю вані
рацію ? Якщо так , то ми можемо розкрити секрет походження не тільки шерерівського літопису , а й апокрифічної промови Павла Полуботка перед Петром І — вона походить з рукопису , що його в січні 1734 року написав такий собі Яків Радкевич . По-новому виглядатиме тоді і зв ’ язок між « Історією русів » і « Літописом Малоросії » Шерера , який досліджували покоління істориків . Обидва тексти у такому разі могли мати спільне джерело — рукопис Радкевича . Чи це справді можливо ? Перевірити гіпотезу Бовгирі можна лише порівнявши шерерівський твір зі стародубським рукописом342 .
Уважного читача стародубського рукопису неодмінно здивує кількість французьких кліше в російському тексті . Одне це вирізняє його з-поміж численних варіантів і списків « Краткого описания Малороссии », створених в Україні , хоча тут зразу не скажеш , що було раніше — французький чи російський текст . Спробуємо відповісти на це питання , порівнявши кілька пасажів , що передують промові Полуботка , яку ми докладно розглянули у попередніх розділах книжки . Ось що читаємо у Шерера : « ces deputes , dis-je , s ’ adresserent de rechef au czar ; & Polubatok portant la parole , eut la fermete de lui dire ». Цей самий фрагменту стародубському рукописі виглядає так : « Сии депутаты , говорю , отнеслись опять к государю и Полуботок имел отважность сказать ему ». Вислів « говорю » — прямий переклад французького dis-je — в наведеному контексті в російській мові не вживається , хіба що у буквальному перекладі з французької . Таких прикладів у стародубському рукописі чимало , і це підводить нас до думки : стародубський літопис — російський переклад з Шерера , а не навпаки343 .
Але що це каже нам про стосунок « Літопису Малоросії » Шерера до « Історії русів »? З чого запозичував анонімний автор — з французького оригіналу чи з російського перекладу ? Порівняння усіх трьох текстів показує , що автор стародубського рукопису і автор « Історії русів » дуже схоже передають російською французькі вислови Шерера . Це може свідчити , що автор « Історії русів » брав не
342 Бовгиря А . Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII століття . Списки та редакції творів . — K ., 2010 . — С . 124-126 .
343 Руская история . — Л . 54 ; Scherer , Jean-Benoit . Annales de la Petite-Russie , ou Histoire des Cosaques-Saporogues et des Cosaques de L ’ Ukraine . 2 vols . — Paris , 1788 . — Vol . II . — P . 207 .
292