Ч а с т и
на четверта
. Н езви чн і
п ід о зр ю в а н і
перейшов з гвардії в регулярну частину російської армії у званні
капітана. Невдовзі закінчилася і військова кар’єра Лашкевича. Як
і багатьох його стародубських сусідів, Лашкевича при переході в
регулярну армію зарахували до Стародубського карабінерного пол
ку. Зазвичай це був просто крок до відставки, і 1785 року, через два
роки після батькової смерті, Іван Лашкевич вийшов у відставку в
чині секунд-майора. На той м омент йому виповнилося тільки двад
цять років, ймовірно він почував обов’язком повернутися додому,
доглядати матір і займатися родинними справами. Решта життя
Лашкевича пройшла в маєтку Брахлів на Стародубщині, 1798 року
його обрали депутатом від місцевого дворянства. 1809 року Лаш-
кевичу дали чин підполковника, в цьому званні він прослужив на
ступні два роки. Він і далі жив у родинному маєтку в Брахлеві і по
мер у 1822-му у віці 57 років318.
На «пенсії» Лашкевич займався маєтком і розширював свої во
лодіння. Вони суттєво збільшилися у травні 1789 року — 24-річний
Лашкевич одружився з однією з найбагатших наречених Гетьмана
ту, спадкоємицею Павла Полуботка, 21-річною Настасією Петрів
ною Милорадович (1769-1833). Через цей шлюб Лашкевич увійшов
у велику родину нащадків наказного гетьмана. Одружитися і у в і
йти в цю родину було дуже н епросто. Відставному секунд-майору
довелося подолати багато перешкод і підступів з боку родини на
реченої, на шляху до сімейного щастя його чекав тривалий судо
вий процес. Цей процес — причина зіпсованих нервів і недоспаних
ночей для Лашкевича — породив активне листування, яке дає нам
змогу зазирнути за лаштунки високого товариства Гетьманату на
прикінці XVIII століття. Листи Лашкевича проливають світло і на
особу одного з перших стародубських літераторів, який міг долучи
тися до створення «Історії русів».
Центральним персонажем шлюбної саги Лашкевича була Анас-
тасія Степанівна Полуботок (1732-1802), «бабушка Полуботкова», як
її називали. Свого часу вона вийшла заміж за Семена Яковича По
луботка, онука гетьмана. У них народилося дві доньки. Одна з них,
Софія (1747~ 1773)^ вийшла заміж за чернігівського полковника Петра
З18 Модзалевский В. Малороссийский родословник. — Т. 3. — С. 29,32-33; Любец-
кий архив графа Милорадовича. Вып. 1 / Под ред. Александра Лазаревского. — К.,
1898. - С. 157.
274