Розділ 12. К о з а ц ь к і
аристократи
ну строкатість, були люди доброго тону». Схоже, що стародубське
товариство берегло спогади про «старі добрі часи» і не дуже шану
вало нові порядки. В будинку одного з гостей Гудовича, такого собі
Покорського, французький лікар бачив портрети імператора Пав
ла І і генералісимуса Олександра Суворова. В палаці Завадовських
де ля Фліз бачив портрети Катерини II. Йому ніде не трапився пор
трет правлячого імператора Олександра І3°5.
Крім очевидної ностальгії за старими добрими часами, увагу де
ля Фліза привернула ще одна риса стародубської аристократії — ви
разний антипольський сентимент. Нащадки українських козаків і
польської шляхти, традиційних ворогів і конкурентів, стали сусіда
ми, адже після поділів Польщі колишній Гетьманат опинився поруч з
колишньою Річчю Посполитою в рамках однієї імперії. Землі Старо-
дубського полку якраз лежали на цьому, тепер внутрішньому, кордоні.
Польська католицька шляхта, на відміну від своїх православних воро-
гів-козаків, зазвичай не мала проблем з доведенням свого дворянства
у православній імперії. Мало того, Олександр І загравав з ідеєю поль
ської автономії і надав польській шляхті чимало прав і привілеїв на
прикордонні, що дратувало колишню старшину, якій лишалося тільки
мріяти про відновлення козацької автономії. 1812 року поляки стали
на бік Наполеона, і стародубські поміщики охоче скористалися наго
дою поквитатися з успішнішими ворогами. Де ля Фліз описував епі
зод, в якому брав участь один з братів Гудовичів Петро.
1812 року командувач м ісцевого ополчення Петро Гудович
скористався воєнним хаосом і пограбував маєток такого собі Га-
лецького, заможного польського поміщ ика в сусідній М огильов
ській губернії. «Але щойно молодший Гудович вступив зі своїм
військом у Литву, — писав де ля Фліз про Петра Гудовича (його
старш ий брат Василь командував цілим чернігівським ополчен
ням), — як почав грабувати польських поміщ иків, обдираючи їх
геть-начисто і відправляючи награбоване у свій м аєток за Мгли-
ном. Тут було все: зброя, срібло, меблі, екіпажі, припаси харчів,
горілка, отари, заводські коні, полотно й фабричне сукно і т. д. Між
іншим вкрали дорогу, оздоблену діам антам и шаблю в бо тисяч ру
блів, подарунок Петра Великого діду Галинського. ...приводом для
грабунку став намір не залишати нічого на здобич ф ранцузам і
305 Там само. — С. 591.
263