Ч а с т и н а ч е т в е р т а . Н е з в и ч н і п і д о з р ю в а н і
у першій російсько-турецькій війні і відзначився при облозі Оча
кова (1788). Наступного року полковнику Миклашевському дали в
командування Стародубський карабінерний полк, який входив до
складу армії Суворова. Він відзначився в битві при Римніку (1789)
і Мачині (1791). Миклашевський командував Стародубським кара
бінерним полком до 1792 року. Під час третього поділу Польщі в
1795-му він командував трьома полками, які зайняли Волинь. 1797
року М иклашевського призначили волинським, а потім малоросій
ським губернатором.
Імперська кар’єра Миклашевського, як і багатьох інших старо-
дубських дворян, була тісно пов’язана з долею князя Олександра
Безбородька. Молодого Миклашевського представив впливовому
придворному перший командир Стародубського карабінерного
полку Іван Максимович. Безбородько заохотив молодого співвіт
чизника лишитися на службі і здобувати воєнний досвід. У грудні
1786 року він писав своєму протеже: «Востри саблю, уладь мушкет
на весну, ступай на войну; в твоем месте я бы плакал, если бы меня
не пустили, я на всё бы плюнул, чтобы только поглядеть на драку».
Новини, що Миклашевський дослухався до порад, потішили Безбо
родька. «Радуюсь, что ты, наконец, к войне привыкаешь, — писав
Безбородько наступного року. — М олодому человеку ни лучше, ни
приятнее упражнения быть не может».
Безбородько охоче представив молодого офіцера Катерині II
під час поїздки імператриці у Крим в 1787 році. Імператриця на
віть заночувала в домі Миклашевських у селі Нижньому неподалік
Понурівки. В жовтні 1797-го, напередодні весілля Миклашевського,
Безбородько писав своєму протеже, на той момент уже волинсько
м у губернатору: «Ежели я вам советовал в женитьбе держаться пра
вила, в писании святом преподанного Иакову: да не поймеши себе
жены от сынов чуждых, то я еще двойную причину имею одобрить
вознамереваемый вами брак на моей племяннице»298. Миклашев
ський брав за дружину не просто українку, а племінницю всесиль
ного канцлера Настасію Бакуринську. Він породичався з Безбородь-
298 Письма князя А. А. Безбородки к Михаилу Павловичу Миклашевскому с 1786
по 1798 год. // Григорович, Николай. Канцлер князь Александр Андреевич Безбород
ко в связи с событиями его времени: В 2 т. — СПб., 1881. — Т. 2. — С. 639-640. —
(Сборник Императорского русского исторического общества. — СПб., 1881. — Т. 29).
256